Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> “КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ ЯК ГЛИБИННА ДЕТЕРМІНАНТА ЕТНІЧНОГО МЕНТАЛІТЕТУ”

“КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ ЯК ГЛИБИННА ДЕТЕРМІНАНТА ЕТНІЧНОГО МЕНТАЛІТЕТУ”

Назва:
“КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ ЯК ГЛИБИННА ДЕТЕРМІНАНТА ЕТНІЧНОГО МЕНТАЛІТЕТУ”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,15 KB
Завантажень:
353
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА
МЕДИНСЬКА ЮЛІЯ ЯРОСЛАВІВНА
УДК: 159.964
“КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ ЯК ГЛИБИННА ДЕТЕРМІНАНТА ЕТНІЧНОГО МЕНТАЛІТЕТУ”
19.00.01 - загальна психологія, історія психології
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Одеса – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті експериментальних систем освіти при Тернопільській академії народного господарства, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник | доктор психологічних наук, професор Фурман Анатолій Васильович,
директор Інституту експериментальних систем освіти при Тернопільській академії народного господарства.
Офіційні опоненти
Провідна установа | доктор психологічних наук, професор, Самойлов Олександр Єжиєвич, провідний науковий співробітник науково-практичної лабораторії Юридичної академії МВС України, м. Дніпропетровськ
кандидат психологічних наук, доцент Снігур Людмила Анатоліївна, доцент кафедри суспільних наук Одеського інституту сухопутних військ, м. Одеса
Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, м. Сімферополь
Захист відбудеться 21 січня 2005 р. .00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 41.051.07 у Одеському національному університеті ім. І.І.Мечнікова, 65026, м. Одеса, вул. Дворянська, 2.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І.Мечнікова за адресою: 65026, м.Одеса, вул. Преображенська, 24.
 
Автореферат розісланий 20 грудня р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради М.Б.Коробіцина
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Порівняно недавно перед українським пострадянським суспільством відкрились горизонти світової науки, з’явився доступ до теоретичної традиції, яка плідно розвивалася упродовж минулого століття. За цей час кардинально змінився загальнонауковий та філософський світогляд, розгорнуто специфічний теоретичний дискурс у полі питань, котрі раніше були табуйованими, оскільки викликали гострий спротив суспільної свідомості. Однією із визначальних особливостей нового концептуального поля став певний теоретико-прикладний результат наукового поступу, котрий можна назвати “ревалідизацією суб’єктивного”. Йдеться про те, що протягом ХХ століття у сфері антропологічних наук і, зокрема, дисциплін, що досліджують психічну складову людського життя (психологія, патопсихологія, психіатрія та психотерапія), закономірно виникли запитання: Чи існує об’єктивна дійсність? Що це взагалі таке – “об’єктивне”, “реальне”? Як зафіксувати цю об’єктивність, щоб порівняти її із суб’єктивним образом дійсності? І чи взагалі можна вважати, що існує щось реальне, крім образів наших фантазій? Актуалізація цих питань спровокувала якісний зсув - перехід наукового мислення на інший рівень функціонування, обстоюваний у працях видатних мислителів та практиків ХХ століття (А. Адлер, М. Балінт, Д. Віннікотт, М. Гайдеггер, А. Камю, М. Кляйн, Х. Кохут, Ф. Ніцше, К. Роджерс, З. Фройд, К.Г. Юнг, І. Ялом, К. Ясперс та багатьох інших).
У термінології психоаналітичної концепції можна говорити про регресію наукової спільноти до архаїчних часів під впливом фрустрації, спричиненої неможливістю просунутися далі у розумінні людини звичними шляхами та методами. Як це і буває під час психоаналітичної процедури, на даному рівні науковці зіткнулись із давно відомим фактичним матеріалом, але по-новому зрозуміли його, збагнули глибину та багатоманіття нових змістів, що приховані “за словами”, насамперед у художніх образах та міфологемах. Вчені почали відкривати смисл символів, зрозумівши, що насправді це знаки, котрі найповніше і водночас стисло відображають усі можливі аспекти значення того чи іншого феномена (події, явища, стосунку, ідеї). В науку повертається інтуїтивне, емоційне сприйняття, герменевтичне використання міфологем, прадавніх мотивів, абсурдної з позицій здорового глузду мови снів та психозів для розуміння феномена Людини. Відтак, поле наукової свідомості істотно розширилося завдяки формуванню нової установки й асиміляції несвідомих переживань та інтуїтивних знань.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: “КОЛЕКТИВНЕ НЕСВІДОМЕ ЯК ГЛИБИННА ДЕТЕРМІНАНТА ЕТНІЧНОГО МЕНТАЛІТЕТУ”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок