Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ВІДДАЛЕНІ ГЕНЕТИЧНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС (НА ПРИКЛАДІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ)

ВІДДАЛЕНІ ГЕНЕТИЧНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС (НА ПРИКЛАДІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ)

Назва:
ВІДДАЛЕНІ ГЕНЕТИЧНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС (НА ПРИКЛАДІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,13 KB
Завантажень:
43
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І ГЕНЕТИКИ
Якимчук
Руслан Андрійович
УДК 633.11:575.224.4
ВІДДАЛЕНІ ГЕНЕТИЧНІ НАСЛІДКИ
АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
(НА ПРИКЛАДІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ)
03.00.15 – генетика
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у відділі експериментального мутагенезу Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, м. Київ
Науковий керівник: академік НАН України,
доктор біологічних наук, професор
Моргун Володимир Васильович
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України,
директор інституту, завідувач відділу
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник
Чугункова Тетяна Володимирівна
Інститут фізіології рослин і генетики НАН України,
cтарший науковий співробітник
кандидат біологічних наук, доцент
Набока Валерій Сергійович
Національний аграрний університет, м. Київ,
доцент
Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Захист дисертації відбудеться “ 18 ” квітня 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.212.01 в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України за адресою: 03022, Київ-22, вул. Васильківська, 31/17.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, Київ-22, вул. Васильківська, 31/17.
Автореферат розісланий “ 16 ” березня 2002 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук Мордерер Є.Ю.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Розвиток атомної промисловості, випробування ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збільшення фону іонізуючих випромінювань (Петин, Жураковская, Пантюхина и др., 1999). Істотне підвищення радіаційного фону на значних територіях викликала аварія на Чорнобильській атомній електростанції – найбільша в історії ядерної енергетики. Вона стала причиною забруднення радіонуклідами більше 100 тис. км2 на території СНД, де мешкає близько 4 млн. чоловік (Барьяхтар, 1995; Моргун, Логвиненко, 1995).
Після аварії на ЧАЕС особливої актуальності набула проблема про тривалі й віддалені ефекти опромінення в низьких дозах. Існуючі експериментальні дані не дозволяють дати достатньо науково обґрунтований прогноз генетичної небезпеки підвищеного фону радіації в забруднених радіонуклідами районах (Померанцева, Рамайя, Чехович, 1996). Ризик впливу на здоров’я людини малої кількості радіоактивних речовин, які містяться в повітрі, воді, грунті, їжі, недооцінюється приблизно в 100-1000 разів (Лозановская, Орлов, Садовникова, 1998).
Низькі дози хронічного опромінення змінюють чутливість організму до дії інших пошкоджуючих факторів, якими є ультрафіолетове випромінювання, хімічні речовини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, за останні десятиріччя використання мінеральних і органічних сировинних ресурсів зросло на одного жителя Землі в рік з 5 т у 1913 р. до 40-50 т у 2000 р. Концентрації хімічних мутагенів можуть бути досить невисокі й часто їх вплив не супроводжується видимими змінами в організмів. Проте, найбільшу небезпеку складає можливість негативного їх прояву в наступних поколіннях через десятиріччя (Лозановская, Орлов, Садовникова, 1998).
На даний час існуючі результати експериментів не дають можливості дати об’єктивну оцінку ефективності низьких доз мутагенних факторів в індукуванні мутацій у живих організмів. В той же час, не зважаючи на ряд досліджень, присвячених генетичній активності хронічної дії радіації зони відчуження ЧАЕС (Гродзинский, Булах, Гудков, 1995; Моргун, Логвиненко, 1996; Шевченко, Кальченко, Абрамов и др., 1999 та ін.), залишається не вивченим питання інтенсивності та характеру мутаційних процесів у віддалені строки після аварії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у рамках тематики відділу експериментального мутагенезу “Ефективність низьких доз мутагенних факторів в індукуванні мутації у рослин” (№ держ.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: ВІДДАЛЕНІ ГЕНЕТИЧНІ НАСЛІДКИ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС (НА ПРИКЛАДІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок