Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ВИМІР ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПОСТКОЛОНІАЛЬНИХ І ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ

ПОРІВНЯЛЬНИЙ ВИМІР ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПОСТКОЛОНІАЛЬНИХ І ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ / сторінка 6

Назва:
ПОРІВНЯЛЬНИЙ ВИМІР ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПОСТКОЛОНІАЛЬНИХ І ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,69 KB
Завантажень:
455
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
склалася ситуація, за якої державне керівництво уже не вдавалося до репресій, а опозиція об’єднувала авторитетних представників інтелектуальної еліти. І все ж, такі групи були неспроможні радикально виступити з претензією на владні повноваження. Головна їх заслуга – підтримка вільнодумства, демонстрація власне опозиційності. Принципово змінила ситуацію перебудова в СРСР: гуртки перетворюються на масові опозиційні рухи.
Дисертант досліджує специфіку в НДР, Болгарії, Румунії, де опозиційні групи не змогли стати загальнонаціональною силою і ввійти до нових органів державної влади, де збереглася партноменклатура, якій випало розробляти стратегії перетворень і здійснювати їх. Пряму аналогію можна відзначити і в Україні.
Роки тоталітаризму істотно підірвали підвалини національних політичних культур у країнах Східної Європи, хоча не однаково у кожній з них. Взаємозв’язок між темпами демократизації і питомою вагою реформаторів відіграє суттєву роль від початку перетворень. Ключова роль належала інтелектуальним елітам. Проте для перехідних суспільств характерним є поділ політичної еліти на номенклатурну і функціональну за домінуванням першої. Номенклатурна еліта часто прагне перекласти вину за провали реформ, підкидаючи в суспільство ідею про необхідність зміцнення влади і надання їй додаткових повноважень. Цей розрив нерідко переходить у протистояння, а поєднання зусиль названих двох еліт довкола програм суспільних перетворень позитивно впливає на демократичний і ринковий процеси. Дослідження виявило тенденцію до “номенклатуризації” нового покоління еліти в результаті “змішування” його з номенклатурною елітою тоталітарного виховання. А це загрожує новим і небезпечним соціальним розшаруванням.
У дисертації доведено гіпотезу, що там, де існує національна єдність, де політична культура є цілісною, а отже – переважають національні інтереси, там успішніше йдуть і ринкові реформи, і демократизація. Відсутність консенсусу між елітами гальмує суспільний розвиток.
Зроблено порівняння з українською ситуацією, проаналізовано причини відставання у формуванні української політичної нації. У нашому випадку слід враховувати складну специфіку посткомуністичної реконструкції суспільства, пограбування національних ресурсів, історичні утиски національної культури. Тому за правового сприяння і патріотизму влади позитивні зміни у політичній культурі нації в Україні піддаються прискоренню.
У третьому розділі – “Постколоніальний вимір становлення національних політичних культур і суспільної демократизації” – проведено порівняльний аналіз характеру колоніальної залежності в радянській “імперії” та в класичних імперіях на прикладі Індії та країн Латинської Америки. Історія свідчить, що Великобританія експлуатувала свою найбільшу колонію економічно, використовуючи потенціал Індії для одержання високих прибутків, тоді як СРСР йшов на велетенські витрати, щоб працею своїх громадян забезпечувати реалізацію за рубежем цілей КПРС. Попри те, що певна руйнація все ж відбувалася, британський політичний контроль у стратегічному вимірі не передбачав сутнісної трансформації світосприйняття, тотального винищення традицій, релігій, культур, відтак СРСР була імперією ідеологічною, тоді як Британська імперія – економічною, що відповідно вплинуло на характер політичної культури їх суспільств. Зокрема, виявлено особливості перехідного періоду (трансформацій), іманентні всім постколоніальним державам - сподівання на “сильну руку”.
У дисертації наводяться дані Центру міжнародного розвитку при Гарвардському університеті про складові індійського успіху та перспективні орієнтації індійського уряду на перше десятиріччя нинішнього століття. Їх автор розглядає як своєрідну “рекомендацію” владним структурам та елітам України. Найсуттєвішим тут є тісний взаємозв’язок між реформуванням національної економіки та цілеспрямованими заходами по демократизації суспільних відносин.
Дисертант відзначає некоректність позиції деяких західних політологів, які відповідно до ідеологічних настанов єдиним підґрунтям реальної демократизації вважають “вкраплення” західних моделей політичної культури в національні політичні культури.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ВИМІР ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПОСТКОЛОНІАЛЬНИХ І ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок