Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ВИМІР ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПОСТКОЛОНІАЛЬНИХ І ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ

ПОРІВНЯЛЬНИЙ ВИМІР ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПОСТКОЛОНІАЛЬНИХ І ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ / сторінка 8

Назва:
ПОРІВНЯЛЬНИЙ ВИМІР ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПОСТКОЛОНІАЛЬНИХ І ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,69 KB
Завантажень:
455
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
успішно провести переговори про реструктуризацію боргів, а через кілька років відносно стабілізувати ситуацію, що виявилося у скороченні зовнішньої заборгованості.
Тут слід зважати, що зміни у політичній культурі настільки ж важливі для процесу демократизації, як і для якості економічного реформування. З іншого боку, демократичність політичного режиму часто постає як наслідок демократизації економічних відносин у суспільстві. У залежності від того, які складові брали гору на певному часовому проміжку за умов економічної кризи, відбувалося й формування інституціональних передумов для її подолання.
Політична культура латиноамериканців позначалася на економічному розвиткові і в тому плані, що місцеві уряди і суспільства у передкризові десятиліття заспокоювали себе відносно високими темпами розвитку. Але при цьому не враховувався елемент порівняння, чим консервувалася стратегічна відсталість.
Разом з тим, жодна з держав, які досягли особливо помітного поступу в економіці, не абсолютизувала орієнтацію на зовнішні джерела фінансування національних потреб.
В результаті стає очевидним наступне:
- зовнішня орієнтація економічної політики за недооцінки внутрішніх чинників розвитку здатна породжувати нові проблеми, вести до нарощування зовнішньої заборгованості та неефективного розпорядження зарубіжними кредитами;
- перебільшення значимості угод про стратегічне партнерство із США спроможне давати несподівані негативні наслідки для економічного розвитку;
- абсолютизація окремих чинників неприпустима, більш доцільною є державна стратегія, базована на відлагодженій системі національних інтересів.
Що стосується зовнішньої політики, то в міру своєї демократизації на постоталітарних просторах вона не має втрачати цільової орієнтованості. Теза про так звану “змову світового капіталу”, популярна серед українських лівих, є спробою виправдати регресивний план для України.
Демократична зовнішня політика має враховувати, що у стратегії всіх без винятку розвинутих держав домінує принцип економічного прагматизму, незалежно від того, наскільки він декларується публічно. Йдеться про діалектику зворотного зв’язку: економічна могутність держави посилює її “потрібність” світовому співтовариству націй, веде до перетворення партнерів в економічній сфері на політичних союзників.
“Закрившись” від світу економічно, держава стає менш привабливою для закордонних інвесторів. При цьому відкритість найбільше характеризується за сучасних умов здатністю включитися у світові потоки капіталів. Найуспішніше просуваються у цьому напрямі держави, зовнішня політика яких зорієнтована на забезпечення доступу національної продукції та послуг на світові ринки збуту. Робиться це шляхом створення політичної “привабливості”. На перших порах мають місце певні обмеження для нових партнерів, але наступальність у поєднанні з прозорістю прискорює цей процес.
Передкризовий і власне кризовий досвід багатьох країн світу переконливо засвідчує, що на ниві міжнародних економічних відносин, у тому числі й залученні зовнішніх кредитів та інвестицій, зовнішня політика відіграє важливу роль. При цьому особливо вагомим стають такі чинники:
- стратегічно виграють перехідні держави, політичні кола яких користуються авторитетом серед демократично налаштованих лідерів розвинутих країн світу;
- розвинуті держави Заходу не схильні фінансувати своїх партнерів, які перебувають на нижчому рівні соціально-економічного розвитку, якщо не бачать серйозних причин політичного та економічного гатунку;
- більш привабливими для зарубіжних інвесторів завжди є ті перехідні держави, зовнішньополітичні відомства і дипломатичні служби яких здатні переконати своїх партнерів, що їхні країни взяли невідворотний курс на верховенство приватного сектора економіки та відмову від надмірної економічної ролі держави.
Загалом же, причин, витоки і прояви кризових явищ знаходяться поза стратегічними рамками заборгованості. Навіть найбільш ідеологізовані прибічники такого підходу з часом переконуються у вирішальному значенні характеру і спрямованості національної економічної політики, згуртованості нації тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ПОРІВНЯЛЬНИЙ ВИМІР ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПОСТКОЛОНІАЛЬНИХ І ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок