Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат на тему: ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЗАМІЖНЬОЇ ЖІНКИ ВІД СТАРОДАВНЬОГО ДО НОВІТНЬОГО ЧАСУ

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЗАМІЖНЬОЇ ЖІНКИ ВІД СТАРОДАВНЬОГО ДО НОВІТНЬОГО ЧАСУ / сторінка 11

Назва:
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЗАМІЖНЬОЇ ЖІНКИ ВІД СТАРОДАВНЬОГО ДО НОВІТНЬОГО ЧАСУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
47,77 KB
Завантажень:
264
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 
Ця сила давала права людині. Сильній же людині не було потреби обтяжувати себе вирощуванням жінки. Зброєю він здобуде собі дружину, коли буде в тім йому потреба (викрадення). Добути собі дружину він може й іншими засоба-
ми, як, наприклад, шляхом купівлі. Очевидно, той чи інший спосіб добування жінки виключає для неї всяку можливість вступати в угоду з чоловіком, визначати особисто свої права й обов'язки стосовно нього як чоловіка. Утім, обидва способи здобування жінки: викрадення і купівля розрізняються між собою тим, що при викраденні немає угоди, як підстави шлюбу, будь з ким;
при купівлі дружини угода складає вже сутність шлюбної угоди, але угода ця відбувається між чоловіком і родичами жінки. Таким чином, при викраденні правове становище заміжньої жінки винятково визначається волею чоловіка;
саме визнання викраденої жінки дружиною залежить від викрадача. При купівлі жінки відкривається можливість для її продавця укладати угоду за відомих умов, як гарантія особистості жінки. Дотримання цих умов обов'язкове для покупця жінки. Дисертант у цьому розділі дослідив роль договору як способу укладення шлюбу і основи сімейно-правового становища заміжньої жінки, який можна простежити у всій його виразності в стародавньоеврейському праві. Тут зустрічаємося з угодою між нареченим і батьком нареченої або навіть між нареченим і самою нареченою. Шляхом цієї угоди заміжня жінка дійсно зайняла, зрештою, краще становище в сім'ї чоловіка.
У цьому розділі дисертант дослідив способи укладення шлюбу в давньоєврейському і давньоримському праві за законами царя Хаммурапі і законами Ману. Первісне становище єврейської заміжньої жінки визначалося фактом придбання її як речі. Жінка здобувалася або силою, зброєю або купівлею, або просто фактичним оволодінням. Однак, не можна не відзначити, що в Талмуді, у трактаті Кіддушин (освячення, заручення) знаходимо пряме підтвердження думки про придбання дружини у формі укладення шлюбу. Жінка здобувається трьома способами, а вона здобуває сама себе двома (способами). Її здобувають за допомогою грошей, письмового акта і злягання. Вона ж здобуває сама себе за допомогою гета (розлучного листа) і внаслідок смерті чоловіка. З вищевикладеного ясно, що заміжня жінка в стародавньоєврейському праві знаходилася або під владою батька або під владою чоловіка.
В історії розвитку майнової самостійності єврейської заміжньої жінки варто зосередити увагу на інституті кетуби. “Кетуба” є, насамперед, назва шлюбного запису, а потім це слово вживається для позначення і частини майна чоловіка, даного дружині і відзначеного в шлюбному записі. Кетуба, що розуміється в цьому останньому змісті, відігравала велику роль в історії врегулювання шлюбного права заміжньої жінки. Тому історія кетуби, найвищою мірою повчальна. Спочатку кетуба була платою нареченого за наречену її батькові. Так можна думати тому, що кетуба залишалася в будинку батька. Цей погляд на кетубу, як на плату за наречену, з плином часу пом'якшився;
кетубу стали вважати платою не за наречену, а за її дівоцтво. З плином часу виникло також правило, щоб кетуба знаходилася у чоловіка, а не у батька дружини. Цим передбачалося утруднити для чоловіка розлучення з жінкою. Кетуба була гарним засобом змусити дружину не переступати “закону Мойсеевого і закону Іудейського”, тому що в протилежному випадку дружина
відпускалася без кетуби. Нарешті, кетуба служила забезпеченням їжі як дружині відпущеній, яка не переступила закону, так і вдові. Таким чином кетуба, по суті, подібна до венона у законах Хаммурапі.
У законах Хаммурапі подається цілий ряд цікавих постанов, якими визначається майнове становище заміжньої жінки. У цих постановах з особливою яскравістю на перший план виступає договір як підстава не тільки способу укладення шлюбу, але також і цивільно-правового становища заміжньої жінки в сім'ї чоловіка. Істотною умовою укладення шлюбу в стародавності було придбання жінки. Саме ж придбання відбувалося: 1) шляхом фактичного заволодіння жінкою (спосіб придбання первісний); 2) шляхом договору про передачу жінки (спосіб придбання — похідний).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 



Реферат на тему: ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ЗАМІЖНЬОЇ ЖІНКИ ВІД СТАРОДАВНЬОГО ДО НОВІТНЬОГО ЧАСУ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок