Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ГЕМОКОАГУЛЯЦІЯ І ФІБРИНОЛІЗ У ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ ХРОНІЧНИМ АЛКОГОЛІЗМОМ

ГЕМОКОАГУЛЯЦІЯ І ФІБРИНОЛІЗ У ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ ХРОНІЧНИМ АЛКОГОЛІЗМОМ / сторінка 4

Назва:
ГЕМОКОАГУЛЯЦІЯ І ФІБРИНОЛІЗ У ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ ХРОНІЧНИМ АЛКОГОЛІЗМОМ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,46 KB
Завантажень:
104
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 

В діагностиці алкоголізму використовували клініко-динамічний принцип та дотримувались класифікації [Стрельчук И.В., 1973; Морозов Г.В., 1983]. Автори виділяли побутове зловживання алкоголем (побутове пияцтво) та хронічну інтоксикацію алкоголем (хронічний алкоголізм). Діагноз хронічного алкоголізму встановлювався лікарем наркологом.
Для дослідження стану згортувальної та антизгортувальної систем крові використовували біохімічну коагулограму з наступними показниками: активо-ва-ний час рекальцифікації (АЧР) плазми крові [I. Bergerhof, L. Roka, 1954, в модифікації Г.Н. Детинкиной та ін., 1984]; визначення кількості тромбоцитів [Brecher et. all., 1953]; гемолізат-агрегаційний тест [Л.Г. Баркаган і співавт., 1986]; протромбіновий індекс (ПІ) [A. Quick, 1966]; тромбіновий час (ТЧ)
[W. Briggs, Makfarliаne, 1962]; тромбіновий час з протамін-сульфатом [Marbet et Winterstein, 1965], фібриноген [Р.А. Рутберг, 1961]; визначення активності фібринази (фактор ХІІІ) [В.Б. Балуда і співавт., 1965]; фібринолітична активність (ФА) плазми крові [Kowarzik, Buluk, 1954]; етаноловий тест
[Codal et. al., 1971, в модифікації В.Г. Лычова, 1975]; протамінсульфатний тест [Lipinski B., Vorovsky K., 1968]; фібриноген В [В.Г. Пантеюк, 1978]; кріофібриноген [Gluech et Hermann, 1964 в модифікації З.С. Баркаган, 1975].
Графічний запис процесу згортування крові проводився за допомогою тромбоеластографа ГКГМ 4-02 з урахуванням 10 основних показників: R – час реакції (константа тромбопластину), К – швидкість формування згустку (константа тромбіну), R+K – тривалість зготування крові, МА– максимальна амплітуда, МЕ – максимальна еластичність згустку, t – специфічна константа коагуляції, С – біологічна константа синерезису, Т – константа тотального часу коагуляції, МА/С – тромбоеластографічний показник синерезису, б 0 – кутова константа. Дослідження гемокоагуляції і фібринолізу проводилося до початку лікування хворих, через три і шість місяців лікування, під час кровохаркань, кровотеч та після їх припинення. Для цього використовувалась венозна кров із ліктьової вени.
Серед хворих на туберкульоз легень, що страждали хронічним алкого-ліз-мом, вперше виявлених було 67 (43,28%), а із хронічним перебігом захворю-вання – 88 (56,72%) пацієнтів. Антимікобактеріальну терапію проводили із застосуванням таких препаратів як ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин (канаміцин), етамбутол і/або піразинамід. З метою підвищення ефективності лікування 34 хворим застосовувалось ендолімфатичне введення протитубер-кульозних препаратів (ЕЛВПП). При проведенні ендолімфотерапії нами використовувався антеградний метод введення ліків. З цією метою під шкіру в 1-й і 2-й міжпальцеві проміжки стопи вводили 1 мл 1% водного розчину мети-ленової синьки, попередньо ввівши по 2 мл 2% розчину лідокаїну. Через 3-5 хвилин на тильній стороні над першою і другою плюсневими кістками розрі-зали шкіру до 1,5 см, препарували і брали на лігатуру зафарбовану в синій колір лімфатичну судину, проводили її пункції голкою, через яку безпосередньо вводили ліки або ставили катетер. Після закінчення курсу ендолімфатичного введення препаратів рану зашивали. Вибір протитуберкульозних препаратів обумовлювався клінічною формою, фазою і поширеністю патологічного про-цесу, чутливістю мікобактерій, наявністю супутніх захворювань і ускладнень, медикаментозної алергії. Для ЕЛВПП використовували розчинну форму рифампіцину 8-10 мг/кг; ізоніазиду 10-15 мг/кг, канаміцин у дозі 25-30 мг/кг маси тіла. Препарати вводили 1 раз на добу зі швидкістю інфузії 1-2 мл за хви-лину, об’єм розчину не перевищував 35 мл, кількість введень була від 8 до 14.
Результати досліджень та їх обговорення. У 109 (70,32%) хворих на туберкульоз легень, що страждають хронічним алкоголізмом, до початку лікування була виявлена гіперкоагуляція крові, у 24 (15,49%) – схильність до гіперкоагуляції, у 22 (14,9%) хворих суттєвих відхилень від нормальної коагулограми і тромбоеластограми не виявлено.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: ГЕМОКОАГУЛЯЦІЯ І ФІБРИНОЛІЗ У ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ ХРОНІЧНИМ АЛКОГОЛІЗМОМ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок