Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.)

Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.) / сторінка 5

Назва:
Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,65 KB
Завантажень:
480
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Ключевський, М.Петров, І.Катаєв, М.Владимирський-Буданов, О.Андріяшев, П.Іванов та І.Малишевський. Серед інших досліджень виокремимо роботи В.Антоновича, його учнів М.Дашкевича, І.Линниченка, М.Грушевського, яких умовно можемо віднести до т.зв. “Київської школи”. Її представники залишили чи не найбільше розвідок та окремих праць з історії, розвитку та політичного становища боярства; роздавальницької політики королів, поширення польського права та адміністративного устрою в Галичині і Волині в XIVXVI ст., долі галицького і волинського боярства, що дотепер не втрачають своєї актульності.
До питань політичного, економічного розвитку перемишльського, галицького та волинського боярства, історії окремих боярських та боярсько-шляхетських родів зверталися члени Наукового товариства ім. Шевченка, залишивши по собі велику кількість публікацій та спеціальних розвідок, які в силу певних обставин практично залишилися призабутими та невідомими (І.Крип’якевич, М.Кордуба, О.Терлецький, С.Томашівський, М.Андрусяк).
Під впливом досліджень М.Грушевського серед російських дослідників початку ХХ ст., як і серед українських, формується погляд на галицьке боярство як на винятковий феномен, який не мав собі подібних в інших руських князівствах, як на могутній прошарок, що підкорив своїм впливам віче та князя і був здатний самостійно управляти землями (Є.Вишняков, В.Пічета, М.Любавский, А.Філіпов).
З утвердженням марксистсько-ленінських теоретичних принципів та під впливом робіт Б.Грекова формуються нові погляди на галицьке боярство. Характеристика суспільного становища та політичної ролі боярства у працях А.Савича, М.Покровськрого, Н.Рожкова В.Мавродіна, С.Юшкова зводилася до таких основних висновків: 1) боярство – великі феодали, що сповідували інтереси, які суттєво розходилися із інтересами князя та простого народу; 2) галицькі бояри виступають за розширення власних прав та привілеїв. Їм в противагу протиставляється волинське боярство; 3) бояри – класові вороги, експлуататори смердів; 4) боярство – “злі баламутники” князівства, що грабують городян через присвоєння основних посад в місцевому управлінні.
У роботах 40–80-х рр. ХХ ст. суспільно-політичний устрій Галицько-Волинської держави постає як феодальний, суспільство поділене на антагоністичні класи. Бояри – великі землевласники-феодали, що володіли більшою частиною придатної для обробітку землі, причому, це було досягнуто не шляхом князівських пожалувань, а переважно власними силами і, зокрема, військовими та економічними (М.Тихомиров, К.Софроненко, М.Свердлов, В.Пашуто, Д.Лихачов).
Представники школи І.Фроянова (О.Майоров, С.Пашин, Т.Белікова), на противагу прихильникам школи Б.Грекова, розглядають боярство як лідерів общини, заперечують існування великого боярського землеволодіння, боярських партій, відкидають впливовість бояр у зовнішньо- та внутрішньополітичному житті Галицько-Волинської держави.
У радянську добу з українських істориків питаннями історичного розвитку Галицько-Волинської держави займався М.Котляр. Походження і розвиток давньоруських міст, їхню історичну демографію, питання соціально-економічного розвитку князівств розглядав у своїх дослідженнях П.Толочко.
В останні роки спостерігається значне пожвавлення наукового інтересу до проблем політичного розвитку та ролі Галицько-Волинської держави в контексті розвитку Центрально-Східної Європи. Сучасна історіографія розглядає генезис боярського стану на широкому тлі східної (візантійської) та західної (римської) культур, у контексті європейських релігійно-культурних, суспільно-політичних та економічних явищ. Перспективним є напрямок дослідження боярського стану Галицько-Волинської держави як панівного прошарку суспільства, носія державницьких ідей (Я.Ісаєвич, І.Мицько, О.Мазур). Проблеми боярських смут ХІІ–ХІІІ ст. розглянуто в працях М.Котляра, Р.Процака, В.Рудого та О.Головка. Заслуговує уваги дослідження Н.Яковенко, присвячене українській шляхті Волині та Центральної Європи кінця XIV–середини XVII ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок