Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.)

Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.) / сторінка 8

Назва:
Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,65 KB
Завантажень:
480
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 

В Галицькій землі, на відміну від Волині, система взаємин між князями та боярством майже не вплинула на організацію державного управління, проте численні боярські заворушення та бунти серйозно позначалися не тільки на виникненні політичних криз, але й відбивалися на самій князівській владі, оскільки князі були змушені часто іти на поступки чи практично ставали маріонетками в руках певних боярських партій. Це неминуче вело до кризи в боярсько-князівських відносинах. На таку ситуацію впливала велика кількість факторів. Серед них виокремимо слабкість позицій князівської адміністрації та незначні впливи князівської адміністрації на периферії своїх князівств, де виникали автономні, майже незалежні в політичному та економічному плані боярські осередки-волості (Пониззя, Бакота, Перемишль, Вишня, Плісненськ, Звенигород, Дорогобуж, Городок), власники яких не лише не бажали визнавати владу князя, а й самі диктували князям свою волю.
Простежено ваcальні і субвасальні відносини в середині боярського стану, причини росту службового дрібного боярства та дворянства, їх економічне та політичне становище. Показано діяльність боярських рад, їх склад та функції (питання законодавчого характеру, державного управління, відносин з церквою, зовнішньої та внутрішньої політики). Простежено участь боярства в посольствах, наголошено, що бояри вели дипломатичне листування не лише між собою, але із князями, королями та містами.
З’ясовано роль та місце бояр в державному управлінні. Насвітлено етапи формування та діяльність урядів тисяцького, воєводи, соцького, десяцького, двірського, сідельничого, стольника, тивуна, печатника. Визначено функції посадників (контроль над збором податків, їх розподіл, виконання вищої адміністративної влади на місцях, військові функції). За службу представники князівського держапарату отримували відповідні пожалування та доходи: посадники, тисяцькі, воєводи, двірські – міста і волості; отроки, дітські, слуги – села та право збору податків. Інститут кормильства існував як в князівському, так і в боярському середовищі. Простежено формування інституту кормильців (дядьків), визначено їх функції (виховна, управлінська, дипломатична, дорадча). З’ясовано роль боярських дружин у політичному житті держави, реконструйовано їх чисельність (15-30 воїнів).
Найважливiшими функцiями давньоруського міста були: вiйськова, економiчна, адміністративна, релiгiйна, культурна. У ХІ–ХІІ ст. боярство переважно проживало в містах і через князівські надання отримувало “кормління” у межах волості: земельні уділи, села, право торгівлі і виробництва (коломийська сіль, рибний промисел у Берладі). В другій половині ХІІ–кінці XIV ст. ситуація змінюється. В межах держави уже існують окремі волості з містами, котрі надавалися в управління боярам (Звенигород, Перемишль, Дорогобуж, Плісненськ, Арбузів).
Становище міста та його політична роль, розширення прав міської верхівки прямо залежали від розміру власності міського та сільського боярства, розмаху міжстанової боротьби. В свою чергу, становище міста безпосередньо впливало на політичне та економічне становище бояр й міської верхівки. Простежено участь боярства у міському самоуправлінні, стосунки із вічем. Галицьке боярство зуміло підкорити своїм впливам міські органи управління, а то й очолити їх через інститути посадників та тисяцьких. Ситуація на Волині залишається недостатньо вивченою.
Міжстанові контакти боярства і міської верхівки були досить міцними. Цьому значно сприяло й те, що боярські родові гнізда (двори) розташовувалися поряд із дворами городян, що сприяло поширенню впливу боярства на міські низи, заважало їхній консолідації. Близькість боярства до міст давало їм змогу підтримувати тісні контакти з бюргерством, виступати їхніми економічними та політичними партнерами. Беззаперечний тісний зв’язок галицького боярства з торговими і лихварськими корпораціями.
Особливості політичного розвитку Галицько-Волинської держави, знаходили своє пряме відображення на умовах економічного, політичного і культурного функціонування білого та чорного духовенства, переважну більшість якого становили вихідці з боярського середовища, що й зумовило певні тенденції та особливості розвитку місцевих еліт.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок