Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.)

Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.) / сторінка 9

Назва:
Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,65 KB
Завантажень:
480
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Констатовано, що боярство фактично перебрало в князів ініціативу у стосунках із церквою.
На матеріальну культуру еліт вирішальний вплив спершу мала візантійська культура, а згодом – угорська та польська. Наприкінці XIV ст. у культурному житті Галицько-Волинської держави збільшуються впливи західного християнського світу. Складається досить суперечлива ситуація. З одного боку, нащадки галицького боярства зберігають культурну традицію Київської Русі та Галицько-Волинської держави. З іншого – піддаються всебічним впливам нових державних організмів, під якими вони опинилися.
У четвертому розділі “Боярські політичні партії та їх вплив на розвиток та трансформацію держави” розкрито проблеми становлення та розвитку боярських партій, насвітлено їх програми, причини невдач та впливи на політичний та економічний розвиток Галицько-Волинської держави.
На підставі широкої джерельної бази простежено боротьбу між Перемишлем і Володимиром. За Ростиславичів одним із основних принципів політики бояр було бажання звільнитися від претензій Волині, всіляко підтримувати ворогів волинського князя, сприяти самостійності Волині та не допустити її об’єднання із Києвом. Після поділу землі на окремі волості місцеве боярство й надалі підтримує політику власного економічного збагачення, вміло використовуючи політичні й адміністративні важелі, набуті при перших Ростиславичах. Сприяли цьому і міжусобиці між синами Василька та Володаря.
Простежено відносини боярства з Володимиром Ростиславичем, боротьбу князя з боярством. З перенесенням столиці до Галича князь прагнув ліквідувати чи бодай обмежити власну залежність від боярства, яке на той час зміцніло настільки, що дрібними та великими інтригами диктувало власну волю Володимиркові. Виокремлено причини появи партії Івана Ростиславича, проаналізовано відносини з Звенигородом, Берладдю та Пониззям.
У 60–70-х рр. ХІІ ст. галицьке боярство знову заявило про свою силу і здатність нав’язати волю князеві. Ярослав Осмомисл, прагнучи їх усунути, залучив до управління державою представників службового боярства, що призвело до появи опозиційної партії на чолі з воєводою Костянтином Сірославичем. Новий виступ партії у 1173 р. був спричинений черговим розладом між Ярославом і його сином Володимиром. З’ясовано причини виступу галицьких бояр супроти Олега Насташича, простежено долю його прихильників. На підставі критичного аналізу літопису встановлено причини появи опозиції щодо Володимира Ярославича, її програмні засади, простежено відносини з руськими князями та угорськими королями.
З цього часу у літописі простежуються декілька партій та боярських угрупувань. Останні не мали чіткої політичної платформи, залежно від політичної ситуації підтримували того чи іншого князя, що посідав певний уділ, входили до тої чи іншої боярської партії. На основі літописного матеріалу та польських джерел простежено діяльність волинської (польської) партії, охарактеризовано її стосунки з Ярославом Осмомислом, Романовичами, угорськими королями та польськими князями. Зазначено, що партія не мала істотної підтримки серед волинського та галицького боярства.
У розвитку угорської партії виділимо декілька етапів. Початковий етап (1188–1206 рр.). Не набувши значних впливів, проводячи спільно з уграми жорстоку політику щодо галичан та зазнавши значних переслідувань, партія була змушена миритися із правлінням Володимира Ярославича та Романа Мстиславича. Наступний етап діяльності партії пов‘язані з особою Володислава Кормильчича (1206–1214 рр.). Аналіз діяльності партії дозволив виокремити такі основні програмні засади: розглядати князя як першого серед рівних; отримання тих же прав, що їх мали угорські барони; перебрати правління до своїх рук; вести самостійну зовнішньополітичну діяльність. Скориставшись “безкнязівством” у Галичі, внутрішніми суперечками в Угорщині та за підтримки боярства, цей непересічний боярський лідер офіційно сідає на княжому столі, чим, фактично, започатковував нову князівську династію.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: Боярство Галицько-Волинської держави (XII – XIV ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок