Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ) / сторінка 4

Назва:
ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
30,94 KB
Завантажень:
124
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Здійснено огляд понять “топос” і “риторика”, які функціонуюють у літературознавстві, та запропоновано уточнення до визначення цих понять.
Предметом дослідження першого розділу дисертації “Топіка і символіка профетизму в образі романтичного поета” є дискурс профетизму. Як основний елемент історіософських концепцій українського і польського романтизму він став також висхідним для двох наступних розділів, дозволяючи провести типологічно обґрунтоване порівняння двох слов’янських літератур першої половини ХІХст.
1.1 "Місія романтичного поета-пророка: Т.Шевченко, А.Міцкевич Ю.Словацький, З.Красінський”. Однією з головних рис романтичної історіософії була категорія майбутнього, яка дозволяла поетам-пророкам зрозуміти історію та осягнути сенс сучасності. У ході дослідження виявлено, що романтичний профетизм формувався передусім під виразним впливом постулатів Святого Письма, збагачених інтерпретацією попередніх романтизмові культурних епох і періодів. Важливу роль відіграла також антична і фольклорна традиції. Підкреслено різницю між образом пророка у європейській культурі до ХІХ ст. і романтичним пророком: якщо профетичні здібності першого пов’язувалися передусім з релігійним місіонерством, то неодмінною і характерною рисою великого національного поета в романтизмі стала історична й політична далекоглядність, ідентифікована з провісництвом.
Обґрунтовано добір поетів, творчість яких стала предметом дослідження дисертації: з одного боку, Т.Шевченко, з іншого, А.Міцкевич, Ю.Словацький, З.Красінський. За основу взято концепцію поета-пророка, розвинуту особливо пізньоромантичною критикою, яка відіграла значну роль в історії літературної свідомості ХІХст., визначаючи спосіб розуміння суспільних завдань митця, надзвичайно поширений аж до сьогодення. Виходячи з цих засад, традиційна українська літературна історіографія закріпила назву поет-пророк чи кобзар, перш за все, за однією особою – Т.Шевченком, натомість у польській літературній критиці відповідна назва "wieszcz" (пророк) була зарезервована для романтичної "trуjcy wieszczуw" ("трійці пророків"): Міцкевича, Словацького і Красінського.
Концепт пророкування майбутнього відігравав програмну роль у творчості Т.Шевченка і польських романтиків. Рівень поширеності і розвитку профетизму в українському і польському романтизмах дозволяє стверджувати, що обидва були прикладами найбільш класичного втілення пророчої поезії (Шевченко – “Давидові псалми”, „Розрита могила”, “Тризна”, „Чигрине-Чигрине”, „Сон” (Комедія), „Єретик”, „Великий льох”, „Кавказ”, “Холодний Яр”, “Як умру, то поховайте...”, “Подражаніє Ієзекіїлю”, “Осія. Глава XIV”, “І Архімед, і Галілей...”, “Хоча лежачого й не б’ють...”, “І тут, і всюди – скрізь погано...”, “Бували войни й військовії свари...”; Міцкевич – "Думки і зауваження", лекційний курс “Слов’янська література”, статті часопису "Пілігрим"; Словацький – “Генезис з Духа”, “Король-Дух”, “Троїстий діалог з Геліконом....”, “Самуель Зборовський”, “Історія Софос і Гелікона”; Красінський – „Не-Божественна комедія”, “Три думки...”, “Досвіток”, „Псалми майбутнього" тощо). У підрозділі детально розглянуто твори „І мертвим, і живим...” Т.Шевченка та “Книги польського народу і польського паломництва” А.Міцкевича як типологічно близькі в плані пророчого звертання-повчання поета до свого народу. Зазначено, що дві літератури різнив ступінь месіанізації історичного процесу. Коли поет узурпував собі статус пророка, легко підсилювалася міфологізація історії, спираючись на яку польські романтики обґрунтували національний месіанізм, щоб пояснити кінцеву мету людства і свого народу (Міцкевич, Словацький, Красінський), або, щоб представити планетарну й космічну історію у есхатологічній перспективі (Словацький). Прикметною була послідовність, з якою це вчиняли польські поети-пророки, єврейський народ ніби поступався місцем польському народу; замість історії нещасть і падінь Ізраїля розвивалася історія мучеництва й падіння Польщі; біблійні пророки ніби отримували творчих послідовників у особах національних поетів; всі глобальні події інтерпретувалися у світлі послідовного розуміння історії як історії спасіння і реалізації Божого плану.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок