Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ) / сторінка 8

Назва:
ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
30,94 KB
Завантажень:
124
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 

Романтичний культ лицарства, що виводив свій ідеал з історичного минулого, існував також на рівні осмислення і представлення тогочасних національно- і соціально-визвольних рухів. У цьому відношенні найбільшим і останнім символом неперервності лицарської традиції польського та українського народів (відповідно сарматської та козацької) стали явища Барської конфедерації та Гайдамаччини, проявлені у популяризації повстанських ідеалів жертовності, обов’язку, посвячення, відчайдушної боротьби з ворогом в ім’я збереження віри й свободи. Діяльність конфедератів і гайдамаків остаточно засвідчила закінчення спільної сарматсько-козацької епохи, тобто спільного духовно-культурного простору поляків і українців. Головною причиною взаємовідчуження споріднених і колись приязних один до одного народів стала релігійна відмінність (православ’я і католицизм), тобто відстоювання “власної правди”. Українські романтики вияв героїзму вбачали у гайдамаччині й гостро засуджували Барську конферерацію, натомість польська еліта виражала суворий осуд коліям і схвалювала конфедератів.
2.2. “Зброя – ключовий символ лицарського етосу”. З допомогою риторики топосу зброї здійснено заглиблення у систему лицарського кодексу честі козаків і сарматів, проведено спробу визначити принципи, на які спиралася система їхньої моралі, окреслено атрибутику, за якою впізнавалися легендарні постаті національної історії.
Зброя як невід’ємний атрибут воїна асоціювалася з його честю, славою, свободою, лідерством, владою, справедливістю, мужністю, пильністю, фізичною й інтелектуальною силою, швидкою реакцією, а, отримана в спадок від предків, ще й символізувала неперервність лицарської традиції. Воєнне ремесло і лицарська слава вважалися справою моралі козаків і сарматів, що полягала у релігійно-патріотичному обов’язку. За основу такого способу мислення й почуття честі слугували універсальні й загальнолюдські цінності, переконання та цноти, скарбницею яких була ще античність. Лицар відстоював свої переконання зі зброєю в руках. Лицар боровся з рівним собі, однаково озброєним противником. Лицар не тікав, не ховався, вмирав, але не здавався. Чесність і честь для лицаря були важливіші, ніж саме життя.
Виявлено, що топос зброї відігравав важливу роль у тих творах українського і польського романтизму, віссю яких було ставлення до козацької і шляхетської традиції (паралелі: Шевченка “Сліпий” – Міцкевича “Пан Тадеуш” – Красінського “Три думки...”, а також Словацького “Совінський в окопах Волі” – Шевченка “Заступила чорна хмара...”). Здійснений типологічний аналіз творів українського поета і польських “трьох пророків”, де фундаментально охоплено національні (історичні, емоційні й суспільно-моральні) ідентифікаційні символи, дозволив стверджувати, що вони становлять реалізацію топосу зброї у різних версіях, покликаних, зокрема, виразно передати колорит відповідно козацької та сарматської доби, продемонструвати, окрім конвенційних значень цього мілітарного мотиву (атрибути воїна й лицаря), додатковий зміст: встановлення зв’язку нових поколінь з історією; неперервність лицарської традиції; успадковування від покоління до покоління історичної та громадянської свідомості; символізація душевного і психічного стану героя (молодості, мужності, активності, перемоги й поразки, героїчної смерті чи принизливої капітуляції тощо); символізація ініціаційного перевтілення юнака на благородного “мужа”; символізація гідного життя воїна і достойної лицарської смерті тощо.
Працюючи над створенням лицарських образів, Шевченко і польські романтики часто вдавалися до одного з найстаріших топосів світової літератури – топосу лицарської зброї, розвиваючи його сталі сенси й насичуючи його новою романтичною семантикою. Сформовані з допомогою цього топосу лицарські характери часто могли бути далекими від свого історичного прототипу, однак поетів першої половини ХІХст. цікавило насамперед не реальне відображення дійсності, а створення легенди, яка б характеризувала лицарський етос козацьких та сарматських воїнів і була взрірцем для співввітчизників.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок