Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ)

ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ) / сторінка 9

Назва:
ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
30,94 KB
Завантажень:
124
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 

Закорінений ще у античному світогляді топос зброї був не лише єднальним елементом для культури двох слов’янських народів, а й свідчив про їхню приналежність до ширшої системи, якою є цінності світової спільноти. Про оригінальність і самобутність його реалізації в українському та польському романтизмах можна говорити лише щодо зовнішнього вигляду представленої зброї (переважання азійських, східноєвропейських чи західноєвропейських зразків). Не йшлося натомість про відмінність у внутрішньому наповненні і символіці цього топосу, який був у набагато більшій мірі чинником універсалізації та інтеграції, ніж диференціації і непорівнювальності української та польської культур у світовому контексті.
2.3. “Культові місця: могила та руїни замку”. Характерною рисою романтичного руху до активізації лицарських чеснот та актуалізації історичного минулого було творення культових місць. Фіксуючи свій погляд на матеріальних знаках давнини і намагаючись реконструювати минуле, романтики керувалися вже не лише культурологічно-ерудиційними прагненнями, як їхні попередники, а передусім історико-політичними роздумами й уявою. Характерною рисою романтизму стала не універсалізація, а "ідеологізація" історичних об’єктів, пов’язування їх з патріотичними ідеями.
Культи історично значущих місць прямо відбивали не лише особливості національних традицій, а й соціальні аспекти, і навіть переважання фольклорної чи інтелектуальної течій у національних культурах. Свідченням цього є популяризація і розвиток у Західній Європі зламу XVIII–ХІХ вв. культу середньовічної готики, а в літературах України і Польщі двох різних топосів: козацької могили та давнього шляхетського замку. Правильність орієнтації у дослідженні не на ідентичні, а на аналогічні топоси не викликає сумнівів, оскільки образ замку був практично відсутній в українському романтизмі і не пов’язувався з образом українського козака, натомість образ могили у польському романтизмі рідко стосувався сарматського лицаря, функціонуючи переважно як символ праслов’янського минулого Польщі або українського козацького степу.
Ілюстрацією типологічної лінії українська козацька могила – руїнний польсько-шляхетський замок, є низка творів Т.Шевченка і польських романтиків, де названі образи функціонують як найхарактерніші національні символи, зафіксовані у ландшафті рідної природи (Шевченка “Прогулка с удовольствием и не без морали”, “Іван Підкова”, “Думи мої, думи мої...”, “Розрита могила”, “Великий льох”, “За байраком байрак...” та “Буває, в неволі іноді згадаю...”, Міцкевича “Гражина”, “Конрад Валленрод”, “Пан Тадеуш”, Словацького “Ян Білецький”, “Змій”, “Вацлав”, Красінського „Пан Трьох Пагорбів”, “Владислав Герман і його двір”, “Не-Божественна комедія” тощо). У поезії, прозових та критичних творах найбільших поетів двох народів з топосом могили та давнього шляхетського замку пов’язані ідеї оживлення “слави дідівщини”, “лицарського духу” та “духу давнини” через мандрівнику в часі й просторі, через здатність до медитації, вчування, думання та слухання таємного голосу всесвіту, закодованого в цих об’єктах. Відкриття таємниць і значень могил і руїн, з метою реконструювати й зрозуміти історію, стало одним з найголовніших прагнень двох слов’янських літератур першої половини ХІХст. Це надзвичайно драматичне завдання було спільним елементом для культури України і Польщі, що постали перед подібними проблемами як представники не лише зруйнованої дійсності, але передусім зруйнованої і похованої волі й слави.
2.4. “Співець – пісня – героїзм”. У формуванні романтичного культу лицарства й романтичного потягу до героїчності ідейно важливу роль відіграв один із найстаріших топосів світової літератури топос народного співця над могилою героя. Звертання до нього було пов’язане з активним втіленням романтиками ідей демократизму у сфері мистецтва, що супроводжувалося високим поціновуванням різноманітних зразків периферійних і провінційних культур, протиставлених неавтентичній і скістнілій офіційній культурі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: ТАРАС ШЕВЧЕНКО І ПОЛЬСЬКИЙ РОМАНТИЗМ (ТОПІКА І СИМВОЛІКА ПРОФЕТИЗМУ, ЛИЦАРСТВА, ТИРАНІЇ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок