Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ВІДВИГУКОВА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: СКЛАД ТА СТРУКТУРА

ВІДВИГУКОВА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: СКЛАД ТА СТРУКТУРА

Назва:
ВІДВИГУКОВА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: СКЛАД ТА СТРУКТУРА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
24,05 KB
Завантажень:
51
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
 
КУРИЛО ОЛЕКСАНДРА ЙОСИПІВНА
УДК 811.161.2'373
ВІДВИГУКОВА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ
УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ:
СКЛАД ТА СТРУКТУРА
10.02.01 – українська мова
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
УЖГОРОД – 2001
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі української мови Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор
Сюсько Михайло Іванович,
Ужгородський
національний університет,
завідувач кафедри
української мови.
Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор
Ґрещук Василь Васильович,
Прикарпатський університет
ім. Василя Стефаника,
завідувач кафедри української мови
кандидат філологічних наук, доцент
Мойсієнко Віктор Михайлович,
Житомирський державний педагогічний університет ім. Івана Франка,
завідувач кафедри української мови
Провідна установа – кафедра українського і загального мовознавства Тернопільського державного педагогічного університету
ім. Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України
Захист відбудеться 20 грудня 2001 року о 12 год.
на засіданні спеціалізованої вченої ради К.61.051.06 при Ужгородському національному університеті (м. Ужгород, вул. Університетська, 14, ауд. 411).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Ужгородського національного університету (м. Ужгород, вул. Капітульна, 10).
Автореферат розіслано “14” листопада 2001 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доцент Ю.В. Юсип-Якимович
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним із важливих завдань сучасного українського мовознавства є з'ясувати склад та структуру від відвигукової лексики, особливості її функціонування. За основу при цьому беруться звичайно одиниці літературної мови із залученням відповідних фактів живорозмовного мовлення, щоб таким чином якомога докладніше простежити особливості семантики лексем відвигукового походженння, їх морфологічні властивості, способи моделювання тощо.
Актуальність теми зумовлена рядом факторів :
1. Багато питань, у тому числі й лексико-семантичний аналіз відвигукових утворень, способи та типи їх деривації дотепер ще належно не опрацьовані в українському мовознавстві, а сформульована тема не була ще, отже, предметом спеціального монографічного дослідження.
2. Окремі праці, присвячені вивченню відвигукової лексики, дають лише загальну, а часом і суперечливу інформацію про це явище. Причина – недостатня увага дослідників до даного питання, а також наявні при цьому розбіжності як у кваліфікації (систематизації) відвигукової лексики, так і в тлумаченні належних сюди термінів.
З опрацьованої літератури випливає, що в мовознавстві з цього приводу побутують дві точки зору : широка й вузька. Представники широкої точки зору (О.О.Потебня, Л.В. Щерба, О.М.Пєшковський, Т. М. Возний та ін.) до складу вигуків зараховують і звуконаслідування, і вигуково-дієслівні форми. Представники ж іншої (А. І. Германович, Г. В. Дагуров та ін.) дотримуються погляду, що вигуки – це окрема, самостійна група слів, яка має цілу низку притаманних лише їй рис, не характерних іншим лексико-граматичним розрядам . Через це й сам зміст та обсяг терміносполучення “відвигукова лексика” також виявляє розбіжності.
Відсутність чітких критеріїв для визначення лінгвістичної природи вигуків та звуконаслідувальних слів робить розпливчастою й саму межу, яка розрізняє їх між собою та відрізняє від інших мовних одиниць. Є випадки, коли без достатньої підстави до вигуків зараховують те, що сюди взагалі не належить, перетворюючи, по суті, вигуки в конгломерат різнорідних слів. Визначити справжнє місце власне вигуків – завдання великої ваги, адже, як зауважував ще О. О. Потебня, “вивчати мову – значить розрізняти схожі явища, а не стягати їх докупи”.1
Отже, з огляду на те, що власне відвигукова лексика української літературної мови не була ще предметом окремого дослідження, а також у зв'язку з тим, що в науці наявні нині різні оцінки змісту самого терміна “вигук”, вважаємо за доцільне розглянути ці суперечливі погляди більш докладно, чіткіше окресливши водночас поняття “вигук” та встановивши критерії розмежування власне відвигукових та відзвуконаслідувальних одиниць.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: ВІДВИГУКОВА ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ: СКЛАД ТА СТРУКТУРА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок