Загрузка...
Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ТИПОЛОГІЯ СИМВОЛІЗМУ В ТВОРАХ Ф.С.ФІЦДЖЕРАЛЬДА ТА Т.ОСЬМАЧКИ

Загрузка...

ТИПОЛОГІЯ СИМВОЛІЗМУ В ТВОРАХ Ф.С.ФІЦДЖЕРАЛЬДА ТА Т.ОСЬМАЧКИ / сторінка 4

Назва:
ТИПОЛОГІЯ СИМВОЛІЗМУ В ТВОРАХ Ф.С.ФІЦДЖЕРАЛЬДА ТА Т.ОСЬМАЧКИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
28,16 KB
Завантажень:
425
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Така метаморфоза у художньому просторі наслідує змінам у демонічному світі. Людина сама стала Богом. Фіцджеральд зображує Ґетсбі як божого сина, вказуючи на те, що Богом є Людина-мрійник, яка отримала цей куточок світу і створила з нього сучасний демонічний рай. Проте, відшукавши свій рай, Людина-мрійник стала Людиною-будівником, яка бачила світ по-своєму, прагнула химерної краси. Вона спаплюжила рай, не оцінила його, а тому місто, що мріялось як копія раю і міфологічно знаходилось у Центрі Світу, наблизилось до пекла, порвавши зв’язок із небесним світом і залишивши там, вже у минулому, незаймані мрії мільйонів американців. Цю ідею автор втілює через низку екстер’єрних образів (зображення Іст- та Вест-Еґґів, далеких полустанків Середнього Заходу та острову, що постав колись у своїй незайманій красі перед мореплавцями), надаючи образам минулого ідеальний ракурс.
Описуючи Вест- та Іст-Еґґи, що обрисами нагадують величезні Колумбові яйця, сплюснуті знизу, Фіцджеральд актуалізує архетип яйця, навіюючи думку про недовершеність світів, що створені з таких яєць. Майже однакові геологічні утвори різняться у своїй неідеальності. Перший світ хибує міщанством і нестримністю простої людини, що досягла успіху, другий – лицемірством і втомою від життя аристократів. Фіцджеральд реалізує цю думку через символічне зображення будинків. Багатоликість (невловимий пароплав, церковна вежа Канта, палац і павільйон Всесвітньої виставки, таверна, караван-сарай і парк розваг,
і, нарешті, недоладне домисько), життєва енергія особняка Ґетсбі протиставляється вічно незмінному образу помешкання Б’юкененів. Такий контраст унаочнює дихотомічну натуру тодішнього буття, що символізує одвічну американську колізію мрії та її спотворення. Ламання Фіцджеральдом стереотипу “мій дім – моя фортеця” (особняк Ґетсбі), негація архетипного тлумачення дому як завше “освітленого” простору (будинок Б’юкененів), спотворення принципу дому на землі, а звідси відчуття в його подобі порядку, зв’язку із Всесвітом (Еґґи) цілком вкладається в американську традицію потлумачення образу дому (В.Ірвінґ, Ф.Купер, Н.Готорн, Е.По, Г.Джеймс).
Слідом за зникненням Людини-мрійника мрії, як символи божественного неба, втрачають своє значення, залишаючи думки про їх недосяжність, почуття незбагненності долі. Тому зелений вогник на причалі позбавляється своєї святості і перетворюється на нікчемний і непотрібний талісман. Натомість екстер’єрним символом нового божественного світу постає рекламний щит якогось окуліста над сірою пусткою Долини Жужелиці. Величезні й блакитні очі доктора Т.Дж.Еклберґа в жовтій оправі окулярів, що сидять на неіснуючому носі, справляють враження всевидючого ока на цій грішній землі, сповитій зловісними клубами куряви. Грізний демонічний бог не знає про прощення, він жорстокий і кривавий, вимагає покарання, жадає помсти за образу, за зраду, змушуючи Міхаліса бути його караючою рукою. Порушуючи конотативний зв’язок “очі – вікна” у будинку Вільсонів образом зовнішньої реклами, Фіцджеральд, як і Е.По, руйнує діалектику філософського погляду зсередини назовні, а отже дихотомію “внутрішнє – зовнішнє”, “духовне – тілесне”, позбавляючи людину будь-якої опори і посилюючи її відчуття альєнації.
Рукотворним втіленням демонічного пекла постає Долина Жужелиці –найнасичений екстер’єрний образ “Великого Ґетсбі”. Зображення маленького селища з трьох будиночків посеред похмурого пустирища цілком відповідає атмосфері пекла, яку Фіцджеральд створює за допомогою християнського світобачення й авторської уяви: зачинена порожня крамниця, що символізує непотрібність там грошей, ресторанчик як символ пекельної спокуси і гараж – простір мертвого механізму, який є запорукою людини у спотворенні природи. Розмаїта символіка екстер’єрного неорганічного світу (моторні катери, що розтинають хвилі протоки, злітаючі з шумом акваплани, яхти, авто різної марки, газонокосарки) урельєфнює цю думку. Найбільш яскравим образом неорганічного світу є шикарний “ролс-ройс” Ґетсбі, який з безпечного “рейсового автобуса” перетворюється на пекельну машину смерті в руках подружжя Б’юкененів, підкреслюючи їх статус архангелів цього світу.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
Реферат на тему: ТИПОЛОГІЯ СИМВОЛІЗМУ В ТВОРАХ Ф.С.ФІЦДЖЕРАЛЬДА ТА Т.ОСЬМАЧКИ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок