Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ПРИРОДА ТА ГНОСЕОЛОГИЧНІ ФУНКЦІЇ ОСОБИСТІСНОГО НЕЯВНОГО ЗНАННЯ

ПРИРОДА ТА ГНОСЕОЛОГИЧНІ ФУНКЦІЇ ОСОБИСТІСНОГО НЕЯВНОГО ЗНАННЯ

Назва:
ПРИРОДА ТА ГНОСЕОЛОГИЧНІ ФУНКЦІЇ ОСОБИСТІСНОГО НЕЯВНОГО ЗНАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,95 KB
Завантажень:
20
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА
СТАРІКОВА ГАЛИНА ГЕНЬЇВНА
УДК 165.17
ПРИРОДА ТА ГНОСЕОЛОГИЧНІ ФУНКЦІЇ ОСОБИСТІСНОГО НЕЯВНОГО ЗНАННЯ
Спеціальність 09.00.01 - онтологія, гносеологія, феноменологія
Автореферат
Дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Харків - 2001
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківському національному університеті радіоелектроніки, Міністерство освіти і науки України
Науковий керівник доктор філософських наук, професор
Штанько Валентина Ігорівна, Харківський національний університет радіоелектроніки,
завідувачка кафедрою філософії
Офіційні опоненти:
доктор філософських наук, професор
Будко Володимир Васильович,
Українська інженерно-едагогічна
академія, завідувач кафедрою філософії
кандидат філософських наук, професор
Рибалко Веніамін Кузьмич,
Харківський державний педагогічний
університет ім.. Г.С. Сковороди,
професор кафедри філософії
Провідна установа Інститут філософії НАН України ім. Г.С.Сковороди, відділ логіки та методології науки, м. Київ
Захист відбудеться “14” __11_ 2001 р. о _15__ годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.051.06 при Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 4-65.
З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці ХНУ за адресою: 61077, м.Харків, пл.Свободи, 4.
Автореферат розісланий __10.10.01____
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Кислюк К.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Проблема природи знання, його змісту, структури, генезису та функціонування є однією з основних в історії розвитку філософської думки. Сучасна філософія пізнання прагне осмислити антропологічний зміст пізнання, що передбачає не тільки виявлення його соціокультурної обумовленості, але також вивчення ряду суб'єктивно-особистісних складових, пов'язаних з процесом пізнання. Це привело сучасну гносеологію до розуміння важливої ролі “передзнання", допонятійних, дораціональних форм споглядання буття, до пошуку понятійно-логічних засобів для вираження подібних уявлень в теорії пізнання. Природним в рамках такого підходу є підвищений інтерес до імпліцитних передумов пізнавальної діяльності, латентного знання та інших специфічно-особистісних компонентів пізнавального процесу, що не усвідомлюються.
Комп'ютерний етап науково-технічної революції стимулював дослідження знання як відносно самостійного об'єкта у всій його складності і повноті. Адекватне представлення особистісного знання в уніфікованій комп'ютерній формі склало особливу проблему, яка пов'язана з унікальним, неповторно-індивідуальним характером будь-якого людського знання, а також з наявністю компонентів професійного особистісного знання, що не артикулюються та не рефлектуються. Розв'язання даної проблеми має важливе значення для розвитку комп'ютерних технологій. Рамки дисертаційного дослідження не дозволяють проаналізувати всі можливі випадки участі неявних особистісних знань в життєдіяльності людини, тому ми обмежили область своїх досліджень сферою наукового пізнання.
Ступінь наукової розробки проблеми. Хоча інтерес до імпліцитних компонентів пізнавального процесу здавна присутній в філософії, феномен особистісного знання, що не усвідомлюється, у всьому його різноманітті став об'єктом пильної уваги і глибокого вивчення лише з середини ХХ століття.
Поняття неявного знання уперше було введене в епістемологію М. Полані, який запропонував загальну концепцію неявного знання і здійснив дослідження деяких його специфічних характеристик. Безпосередні послідовники М. Полані сконцентрували свою увагу на соціальній детермінації даного феномена, його соціокультурній та соціопрактичній природі. Це роботи М. Малкея, Дж. Гілберта, Т. Куна, а також вітчизняних дослідників В. Степіна, Б. Маркова і інших. Однобічність і обмеженість подібного підходу поступово долається в трудах В. Лекторського, Л. Мікешиної, В. Швирьова, яким вдається перейти від уявлення про жорстку соціальну детермінацію всіх особистісних феноменів до розуміння суб'єктивних чинників і особливостей функціонування таких явищ, як неявне знання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: ПРИРОДА ТА ГНОСЕОЛОГИЧНІ ФУНКЦІЇ ОСОБИСТІСНОГО НЕЯВНОГО ЗНАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок