Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат: Оптимізація хірургічного лікування хворих з перфоративною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки (Клініко-експериментальне дослідження)

Оптимізація хірургічного лікування хворих з перфоративною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки (Клініко-експериментальне дослідження) / сторінка 16

Назва:
Оптимізація хірургічного лікування хворих з перфоративною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки (Клініко-експериментальне дослідження)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
37,64 KB
Завантажень:
129
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 

Таким чином, на підставі проведених досліджень випливає, що за чітко визначеними показаннями у конкретній ситуації може бути використаний кожний з вище аналізованих нами методів (ушивання, резекція шлунка, СтВ, СВ, СпВ) хірургічного лікування перфоративної гастродуоденальної виразки. Однак, у більшості випадків оптимальною, на наш погляд, може вважатися органозбе-рігаюча операція із селективною проксимальною ваготомією, ефективність якої значно зростає, якщо в післяопераційному періоді хворим у схему після-операційної терапії включають серотонін адипінат, що є потужнім модулято- ром рухової активності гладкої мускулатури з клінічним ефектом, який швид- ко розвивається. Його позитивний вплив відзначений не тільки на динаміку мікроциркуляторних розладів, але й на репаративні процеси гастродуодено-анастамозу, що підтверджується проведеними гістохімічними й електронно-мікроскопічними дослідженнями.
ВИСНОВКИ
1. Експериментальне виразкоутворення супроводжується вираженими деструктивнo-дегенеративними змінами в області виразкового субстрату, у механізмі яких відіграє роль порушення кровообігу на мікроциркуляторному рівні.
2. Одним з факторів утворення експериментальної гастродуоденальної виразки є порушення обміну біогенних амінів, зокрема серотоніну, що, будучи ендогенним медіатором, бере участь у порушенні мікроциркуляції у гастро-дуоденальному комплексі, виявляючись спазмом артеріол, розширенням ве- нул, зниженням артеріоло-венулярного співвідношення.
3. В основі порушення мікроциркуляції в зоні виразкового субстрату у хворих з перфоративною виразкою лежать дистрофічні процеси в капілярах, ендотеліоцити яких зазнають аналогічні зміни, засновані на порушенні біо- енергетики. Наслідками цих порушень є зниження швидкості трансцелюляр- ного транспорту речовин через капілярну стінку, що підтверджується майже повною відсутністю в цитоплазмі острівців ендотеліоцитів мікропіноцитозних пухирців.
4. Парасимпатична денервація ШКТ як в інтактних експериментальних тварин, так і у тварин зі стресорною виразкою призводить до стійкого зниження концентрації серотоніну в крові і зменшенню його вмісту в тканинах гастро-дуоденального комплексу, призводячи до розвитку відносної серотонінової недостатності.
5. Серотонін адипінат, який вводиться ендогенно, сприяє усуненню не тіль-ки відносної серотонінової недостатності, але й абсолютної, прискорюючи в експериментальних ваготомованих тварин відновлювальні репаративні про-цеси, що підтверджується зростанням макрофагально-фібробластичної реак- ції, сприяючи прискоренню загоєння експериментальної виразки.
6. На сучасному етапі вибір методу хірургічного приладдя при перфора- тивній гастродуоденальній виразці повинний визначатися не тільки тимчасовим фактором розвитку перитоніту, але насамперед характером і ступенем його поширеності, віком хворого, обтяжуючою супутньою патологією, ускладнен- нями з боку виразкового процесу і кислотності шлункового соку.
7. Обов’язковим компонентом профілактичної противиразкової терапії в ранньому післяопераційному періоді є призначення антихелікобактерних препаратів (амоксицилін, амоксиклав, де-нол, метронидозол та інш.)
8. Ушивання перфоративної виразки повинно виконуватися при спізнілому надходженні хворих до хірургічного стаціонару, у яких запущені форми пери-тоніту, наявність важких супутніх захворювань, а також у випадках перфорації гострої безсимптомної юнацької виразки.
9. Виконання первинної резекції шлунка показано при перфорації дуоде-нальної локалізації виразки з наявністю хронічної виразки шлунка в сполучен- ні проривної виразки з іншими ускладненнями: пенетрація, гігантська калезна виразка пілородуоденальної зони, декомпенсований стеноз воротаря, малігні- зація виразки.
10. Органозберігаючі операції з одним із видів ваготомії слід виконувати при локалізації виразки в пілородуоденальній зоні з високою кислотопроду-куючою функцією шлунка, віддаючи перевагу СпВ.
11. Первинна резекція шлунка і ваготомія призводять до розвитку гладком’язової недостатності шлунково-кишкового тракту, обумовленої порушенням обміну ендогенного серотоніну, й у 16,5-18 % випадках є при- чиною стійкого постваготомного і пострезекційного гастростазу, що не усу-ваються традиційно застосовуваними антихолінестеразними препаратами.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 



Реферат на тему: Оптимізація хірургічного лікування хворих з перфоративною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки (Клініко-експериментальне дослідження)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок