Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Загрузка...

ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИЩОЇ ШКОЛИ / сторінка 15

Назва:
ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
44,14 KB
Завантажень:
197
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
Суттєвою характеристикою нелінійності в педагогічному процесі є діалогіка як одночасна присутність кількох логік.
При формальному підході досягнення цілей педагогічного процесу здійснюється через логіку схеми навчання та виховання. Так виникають безсуб’єктні моделі педагогічного процесу, які діють за принципом – учень для схеми. Протилежний підхід – схема для учня. Особистість сама формує себе. Свобода переорієнтовує проблему відповідальності із зовнішньої до внутрішньої, до відповідальності перед власним сумлінням, самим собою. Розв’язати проблему свободи-вимогливості-відповідальності педагогові непросто, це інколи приводить до впровадження в педагогічний процес суб’єктно-об’єктного рівня управління, функціонально-рольового спілкування, авторитарного стилю педагога.
Особистість не можна зрозуміти тільки методом наукового аналізу. Особистість суперечлива і парадоксальна, її поведінку не можна запрограмувати, вона здатна на гру без правил. Особистість невичерпна, гетерогенна, міфічна. Розкрити особистість учня, проникнути в неї вчитель може тільки через діалог, через взаємне відкриття. Особистість учня не є готовою визначеністю, яка передбачена в усіх своїх словах і вчинках законами психології і педагогіки. Сутнісне ядро особистості учня незавершене, невизначене, змінюванне. Встановлення діалогічних стосунків учителя з учнем є відповідальним вчинком у розумінні М.М. Бахтіна й В.А.Роменця.
Педагогічний процес – є взаємодя різних світів: науки, культури, цивілізації, соціального світу, світів особистостей; він є реальним життям з науковою організацією і водночас – науковою організацією, яка міститься в реальному житті. Зіткнення різних світів призводить до виникнення в педагогічному процесі невпорядкованості, хаотичності, порушення перебігу, колізій, стрибків, біфуркацій, невизначеності, суперечностей, парадоксів. Педагогічний процес не може бути ні тільки науковим, ні тільки життєвим, ні тільки соціальним, ні тільки культурним, ні тільки раціональним, ні тільки ірраціональним і ще багато ні тільки. Тут одночасно відбуваються процеси синтезу й розпаду, ідентифікації і відособлення, інтеграції і диференціації, логічного впорядкування і хаотичності, формуються і порушуються тенденції і закономірності, щось народжується і щось зникає.
Базовими принципами функціонування і розвитку педагогічного процесу стають демократія, плюралізм, багатоукладність і багаторівневість, народність, відкритість, діалог, гуманізація, гуманітаризація, диференціація, розвивальний та діяльнісний характер, неперервність. Зростання різноманіття педагогічного процесу приводить до виникнення нових проблем, що змушує педагога вишукувати нові методи, форми, засоби спілкування, навчання, виховання. Для розвитку педагогічного процесу в сучасних умовах у ньому повинен панувати дух свободи, співпраці, здорового змагання, внутрішньої відповідальності, діалогу, а не страху, насильства, фальшивого авторитету, маніпулювання. Формувати не покірних підданих, безініціативних виконавців, а вільних, відкритих, упевнених у собі особистостей, які справедливо вважають себе головними цінностями у Світі.
Соціокультурна ситуація в суспільстві, ринкові стосунки сприяють зростанню різноманітності педагогічного процесу на основі нових реалій життя. Таке мозаїчне різноманіття педагогічного процесу можна охопити тільки на основі парадигми діалогу, який стає засобом формування множинної єдності, різноманітної цілісності. Через діалог ідентифікується спільне в педагогічному процесі, формується колектив. Одночасно діалог дає можливість зберегти індивідуальне, особливе, унікальне.
У четвертому розділі – “Системний аналіз теоретичних основ професійної підготовки педагога” – викладено особливості змісту професійної підготовки педагога як якості людини та показано аспекти й рівні такої підготовки в різних системах-вимірах. Типологізація розвитку професійної підготовки педагога як якості людини в найширшому аспекті визначається зв’язками Людина – Світ (В.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
Реферат на тему: ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИЩОЇ ШКОЛИ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок