Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат: ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Загрузка...

ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИЩОЇ ШКОЛИ / сторінка 16

Назва:
ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
44,14 KB
Завантажень:
197
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
Г. Ананьєв, Г.О. Балл, І.А.Зязюн, Є.І. Ісаєв, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, В.І. Слободчиков).
Нами досліджено гносеологічний, онтологічний і ціннісний аспекти сприймання вчителем педагогічної реальності. При гносеологічному сприйманні педагогічного процесу схема, алгоритм, форма – визначальні в ньому, а учні – умови перебігу, об’єкти впливу. Рівень управління – суб’єктно-об’єктний. Спілкування учитель-учень – монологічне. Активність учнів – несамостійна та напівсамостійна. Такий підхід сприяє виникненню ідеології авторитаризму, формуванню в учнів хороших операційних і виконавчих якостей, але затримує розвиток особистості учня. Педагог відособлений від педагогічного процесу, споглядає його збоку. Панівною буде ситуація “учень для схеми”.
При онтологічному сприйманні педагогічної реальності вчитель занурюється в педагогічний процес, відчуває себе невід’ємною його частиною. У такому педагогічному процесі на основі принципу доповнювальності співіснуватимуть раціональне, ірраціональне, інтуїтивне, закономірне, хаотичне, логічне і т.п. Педагог визначає себе й учнів як вищу цінність, і в такому розумінні вони рівноправні. Стосунки між учасниками педагогічного процесу – суб’єктно-суб’єктні та діалогічні. Педагог розуміє і допускає існування в педагогічному процесі діалогіки, згідно з якою в педагогічному процесі не існує чистих, ізольованих складників. При онтологічному сприйманні педагогічного процесу останній стає полі- та діалогічним, недиз’юнктивним, багатоголосим, поліфонічним, що створює передумови духовного розвитку.
При ціннісній орієнтації вчителя цілі в педагогічному процесі досягаються в контексті цінностей, найвищими з яких є віра, любов, добро, гідність, справедливість, свобода.
У даному розділі розглянуто суб’єкт, особистість, індивідуальність як аспекти душевно-духовного виміру педагога. В основу виділення таких аспектів покладено ідеї й концепції Б.Г. Ананьєва, М.М. Бахтіна, О.М. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна, В.І. Слободчикова, В.О. Татенка.
Суб’єкт. Поняття “педагог-суб’єкт” можна визначити як носія педагогічної діяльності, пізнання педагогічного процесу, насамперед учнів, джерело активності, спрямоване на учнів, удосконалення педагогічного процесу і себе самого. Душевні сили педагога відчуваються як інтуїції “Я існую, живу, можу, вмію, здібний, хочу, бажаю, намагаюся, вибираю, вирішую, оцінюю, порівнюю, володію, тримаю”. Становлення вчителя як суб’єкта – не миттєвий акт, а процес дозрівання внутрішніх сил людини з тим, щоб вилитися в активні дії. Суб’єктність педагога виражає реальний рівень розвитку його душевних сил, стає соціальною реальністю, способом його буття.
Особистість. Суб’єктність педагога є реальністю для себе. Однак, суб’єктність педагога ще не виражає становища в суспільстві, ще не є реальністю для інших. Поняття особистості педагога пов’язане з його становищем у педагогічному світі, громадськості, суспільстві. Суб’єкт більше характеризує діяльність, а особистість – стосунки, особистість є реальністю для інших. Суб’єктність педагога більше виражає його ставлення до педагогічного світу, а особистість – ще й ставлення світу до педагога. Особистість педагога – це його вільне, усвідомлене ставлення до соціальної ролі, яке виливається у відповідальний вчинок. Особистість педагога відображає його певний соціальний статус, соціальне визнання, передбачає певний рівень професійних здібностей, професійної культури. Вчинки педагога-особистості можуть виходити за межі рольових обмежень і нормативних правил. Педагог-особистість є суб’єктом, який здатний на вчинок; саме із вчинку розпочинається особистість педагога.
На базі аналізу наукової літератури і результатів власних досліджень виділено такі основні властивості педагога, що виявляються на рівні педагог-особистість професійної підготовки: об’єктивне сприймання реальності; прийняття себе й інших, світу в цілому такими, якими вони є; неегоцентричність, загалом – дотримання “полі-”, а не “моно-”; розвиненість творчих здібностей; діалогічне сприймання “Інших”; моральні критерії поведінки, дій; орієнтація на духовні цінності; відносна незалежність від соціального середовища; поцінування як цілей педагогічного процесу, так і засобів їх досягнення; діалогічність мислення, діалогіка логік; вираження не тільки своїх намірів та бажань, а й намірів та бажань інших; відстоювання та впровадження в життя власних переконань.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
Реферат на тему: ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИЩОЇ ШКОЛИ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок