Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат: Феномен влади в культурі

Феномен влади в культурі / сторінка 2

Назва:
Феномен влади в культурі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,34 KB
Завантажень:
266
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

Вищевказані результати емпіричних спостережень, звичайно ж, вимагають свого концептуально-теоретичного та методологічного обгрунтування, головною та кінцевою метою якого було б прояснення специфіки взаємозумовленості феноменів влади та культури.
Ступінь наукового опрацювання проблеми. У новітній філософії проблема взаємозумовленості влади та культури експліцитно постає, насамперед, в інтерпретативній соціології М.Вебера та соціології знання М.Шелера й осмислюється під кутом зору трансцендентально-емпіричного дуалізму. Вебер вказує на обумовленість втілення культурних цінностей та будь-яких ідеальних змістів емпіричними факторами й, насамперед, інтересами та владою. Шелер вбачає у “реальних факторах” своєрідний “фільтр”, завдяки якому відбувається селекція культурних змістів. Таку модель можна вважати досить репрезентативною щодо модерного, просвітницького розуміння співвідношення влади та культури. Культура розумілась як сфера ідеального, належного, як царина одвічних, позаісторичних цінностей та благ, в яких ці цінності історично втілюються. Владі ж була відведена скромніша роль: вона інтерпретувалась як феномен, що характеризує емпіричний аспект людського буття і пов’язувалась, насамперед, з егоїстичними мотивами людської діяльності.
Проте, очевидність “трансцендентально-емпіричної” схеми інтерпретації взаємообумовленості влади та культури була проблематизована як доланням модерного, “аксіологічного” розуміння культури (яке відбулося, насамперед, у філософії пізнього Е.Гуссерля), так і критикою класичної теорії влади (від Ф.Ніцше до М.Фуко). Завдяки переосмисленню Е.Гуссерлем та його послідовниками у феноменології та герменевтиці проблематики культури під кутом зору “життєвого світу”, з’являється принципово нове тематичне поле дослідження, а саме - дослідження культури як феномену повсякденного людського буття, як сукупності нетематичного, імпліцитно-горизонтного знання, а також комунікацій та інтеракцій, що формуються на його основі.
З іншого ж боку, починаючи з Ніцше, філософія доклала чимало зусиль для долання класичної філософської настанови у розумінні влади, яке відбувалося шляхом (а) розробки “несистемного”, “неполітичного” поняття влади, (б) дослідження її позитивних ефектів. Результатом такого долання стало, по-перше, розуміння влади як принципово неусувної характеристики людського буття, яка виявляється на всіх щаблях людського спів-буття, а не лише на рівні державних інститутів, по-друге, виявлення конститутивного щодо певних регіонів культури характеру влади.
Розуміння культури як життєвого світу, а влади – як неусувної характеристики людського буття вказує на недостатність осмислення співвідношення влади та культури під кутом зору обумовленості виявлення ідеальних культурних змістів реальними факторами. Елементи нової постановки питання про взаємозумовленість влади та культури можна зустріти у Ю.Габермаса, який розглядає вплив влади як системного медіуму управління на структури життєвого світу – “культуру”, “суспільство” та “особистість”. М. Фуко зосереджує свою увагу на аналізі позитивних ефектів влади, що виявляються у конституюванні нею нових масивів знання, насамперед, гуманітарного та корелятивних йому нових “практик”.
У вітчизняній філософії основи інтерпретації співвідношення влади та культури були закладені представниками київської філософської школи, до послідовників якої відносить себе і автор цієї роботи. В працях Є. Бистрицького досліджується кореляція процесу національно-культурного самоконституювання та динаміки владних відносин, а також специфіка “культурної” легітимації інституційної влади. О.Білий аналізує феномени суверенітету, політики та “тоталітарної людини”. А. Лой застосовує критичну соціологію Ю. Габермаса та соціальну філософію К. Едера до аналізу суспільних процесів у посткомуністичних країнах. Феноменологічний аналіз культури здійснено у роботах С. Кошарного та Р. Кобця. Роботи А.Єрмоленка містять порівняльний аналіз комунікативної теорії та ціннісного консерватизму.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Феномен влади в культурі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок