Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: Феномен влади в культурі

Феномен влади в культурі / сторінка 8

Назва:
Феномен влади в культурі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,34 KB
Завантажень:
266
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 

Третя глава другого розділу – “Влада як феномен життєвого світу: апріорі впливу” – присвячена аналізу життєвосвітових умов можливості влади та визначенню специфіки цього феномену на рівні повсякденного співбуття.
Використання Фуко поняття свободи для прояснення влади вказує на нереалізоване намагання експлікувати її потенційний характер, пов’язавши його з фундаментальною характеристикою людського буття. Адекватне прояснення такої пов’язаності може бути надане шляхом залучення до аналізу феномену влади концепту, що характеризує специфіку людського буття як “вміння-бути” та “буття-можливості” (М. Гайдеггер). Людське буття як “буття-можливість” означає, що воно є колом своїх можливостей бути і, в цьому сенсі, “вмінням-бути”. Сфера людської свободи тотожна колу відкритих людині можливостей. Проте, в такому разі, теза Фуко може бути конкретизована: влада є грою, що розгортається між сферами людських можливостей.
Характер цієї гри безпосередньо пов’язаний з характером індивідуального проектування можливостей ситуації, а також значенням іншого, в процесі такого проектування. У проектуванні людським буттям своїх можливостей методологічно можна виокремити: (а) формально-онтологічну основу проектування; (б) характер проектування.
(А) Формально-онтологічна основа проектування вкорінена у часовій природі людського буття. Людське буття може розкривати власні можливості шляхом проектування через темпоральні за своїм характером заступання, відновлення та рішучість щодо їх здійснення. Така стурбованість має власний характер, оскільки людина “бере на себе” розкриття можливостей ситуації: їх виявлення, утримання та рішуче здійснення (воля) тієї з них, яка є “з-чим” долання певної ситуації.
Проте, стурбованість сущими може мати й характер очікування-забування-актуалізації, тобто невласний характер. В такій стурбованості людина не наперед-схоплює свої можливості обходження з сущим, не визначає характер своєї зустрічі з ним, а задовольняється тими можливостями, які несе в собі зустрічне суще. Проте, це ніколи не є “нейтральні”, “порожні” можливості, які суще має “в-собі”. Це завжди ті можливості, тобто ті способи даності та способи обходження з сущим, які відкриті у власному модусі буття іншого (або інших). Отже, апріорі впливу можна визначити таким чином: людське буття, яке ситуативно зустрічає суще у невласному модусі, зустрічає його відповідно до перспективи (проекту) іншого (або інших) буття, яке вже спроектувало ситуативні можливості у заступанні-відновленні-рішучості та, тим самим, напередвизначило їх для іншого.
(Б) Конкретний характер проектування завжди визначається горизонтом життєвосвітового знання та його індивідуальними модифікаціями. Ситуація є зрізом життєвого світу. Як така, вона є (а) релевантною або ірелевантною відносно життєвосвітового запасу самоочевидного знання, (б) такою що включена або не включена до проектування людським буттям власних можливостей. Відповідно до цього, (а) ті можливості ситуації, які певне людське буття сприймає як свої, водночас, можуть бути й можливостями іншого (релевантність ситуації); (б) інший може проективно виявити у ситуації інші можливості, порівняно зі мною, й тим самим перевести мене до іншої ситуації, в якій я вже не є господарем (різниця в індивідуальному запасі життєвосвітового знання). Таким чином, культура як самоочевидний запас життєвосвітового знання визначає динаміку мікровлади шляхом (а) визначення ситуації як релевантної та (б) визначення індивідуальної або групової специфіки горизонту самоочевидного знання й, тим самим, характеру проектування. У першому випадку, вплив має характер асиміляції можливостей “Іншого”, у другому – їх трансцендування.
Закріплення власних можливостей буття у-світі інтерпретується як припинення “вислизання” (Ж.-П. Сартр) ситуативних можливостей та світу в цілому до іншого, яке відбуватися шляхом (а) асиміляції можливості іншого, (б) контролю над ситуативними можливостями (трансцендування можливостей іншого), (в) визнання моїх претензій на певну сферу можливого.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: Феномен влади в культурі

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок