Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ І МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА АНГІОГРАФІЯ В ДИАГНОСТИЦІ ЗАХВОРЮВАНЬ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ І МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА АНГІОГРАФІЯ В ДИАГНОСТИЦІ ЗАХВОРЮВАНЬ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ / сторінка 5

Назва:
МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ І МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА АНГІОГРАФІЯ В ДИАГНОСТИЦІ ЗАХВОРЮВАНЬ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,51 KB
Завантажень:
296
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 

У процесі комплексного променевого обстеження судинні мальформації виявлено в 69 хворих.
При МРА обстеженні ми прагнули виявити вузол мальформації, а також візуалізувати живлячі артерії та дренуючі вени. Послідовність 3 D TOF у більшій кількості спостережень показала високу інформативність при візуалізації всіх складових АВМ. У 2 спостереженнях всі компоненти АВМ краще визначались при використанні РС послідовностей, адаптованих до повільного потоку крові. За допомогою цих методик нам вдалося виявити вузол мальформації в – 36 (97,2%) випадках, живлячі судини – у 32 (86,5%), дренуючі вени – у 34 (91,8%).
Для детальної оцінки всіх складових АВМ обов'язковим є вивчення “сирих” зображень МРА, а також використання мультипланарних реконструкцій. Особливо це стосується так званих “прихованих” судинних мальформацій: кавернозних і венозних ангіом, капілярних телеангіектазій, недоступних для візуалізації методом ЦАГ. Комплексний аналіз МРТ і МРА дозволив в 17 випадках встановити діагноз кавернозної ангіоми. Так як кавернозні ангіоми та капілярні телеангіектазії не мають живлячих та дренуючих судин, вони не візуалізувались при МРА. Малочисельною для формулювання яких-небудь висновків була група венозних ангіом. Оптимальним для візуалізації цього виду патології виявилось вивчення “сирих” зображень ангіографії в режимі “кіно” з використанням MPR реконструкції, а також застосування фазоконтрастних послідовностей, адаптованих до повільного кровотоку (5-20 см/хв).
АВМ малих розмірів (до 0,5 см) чітко не візуалізувались при проведенні МРА і потребували обстеження методом рентгенівської церебральної ангіографії. ЦАГ мала переваги перед МРА у візуалізації аномальних судин АВМ на фоні крововиливу, однак, для її проведення існує ряд обмежень, обумовлених клінічним станом хворого.
Застосування гадолінієвого контрастуючого агента, як правило, не впливало на якість візуалізації артерій, однак покращувало якість зображення шляхів відтоку. Застосування контрастуючих агентів для покращення візуалізації показано, також, для проведення обстеження хворих з кавернозними ангіомами та капілярними телеангіектазіями.
Аналіз показників діагностичної ефективності МРА при судинних мальформаціях головного мозку, мальформаціях вени Галена, дуральних артеріо-венозних фістулах виявив високу чутливість, специфічність і точність методики відповідно 98,5%, 97,7% і 98,7%, для “прихованих” мальформацій відповідно 99,0%, 96,2% і 99,4%. Показники чутливості і специфічності МРА значно підвищувались при одночасному аналізі даних нативної МРТ. Співставлення даних діагностичної ефективності комплексного використання МРТ і МРА з даними рентгенівської ЦАГ в діагностиці судинних мальформацій головного мозку відображені на рис. 1,2.
Рис.1. Співставлення даних діагностичної ефективності комплексного використання МРТ і МРА з даними рентгенівської ЦАГ в діагностиці АВМ.
Рис.2. Співставлення даних діагностичної ефективності комплексного використання МРТ і МРА з даними рентгенівської ЦАГ в діагностиці „прихованих” судинних мальформацій.
З артеріальними аневризмами обстежено 45 пацієнтів, що складає 22,0%
від загальної кількості хворих. З них у 38 випадках аневризма була мішковидною, у двох – веретеновидною, у 5 – гігантською тромбованою. У 40 спостереженнях результати, встановлені при МРА, співпадали з результатами рентгенівської ангіографії.
При підозрі на наявність аневризми МРА проводили в комплексі з МРТ. 3D TOF була оптимальною програмою для візуалізації нетромбованих мішковидних аневризм (МА). При гігантських аневризмах загальною проблемою при застосуванні 3D TOF була їх недостатня візуалізація в результаті сатурації повільного потоку в самій аневризмі. Цей недолік компенсувався застосуванням РС методики, адаптованої до повільного кровотоку (10-20 см/ хв).
Виявлено 12 аневризм передньої сполучної артерії, 7 – в області біфуркації середньої мозкової артерії. Дві веретеновидні аневризми локалізувались у ділянці М1 середньої мозкової артерії, 8 - в області основної артерії, 3 - в області задньої сполучної артерії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ І МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА АНГІОГРАФІЯ В ДИАГНОСТИЦІ ЗАХВОРЮВАНЬ СУДИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок