Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Державні механізми управління етнічними конфліктами

Державні механізми управління етнічними конфліктами / сторінка 15

Назва:
Державні механізми управління етнічними конфліктами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
41,97 KB
Завантажень:
450
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 
З боку формального права держава гарантує етнічним меншинам усі умови для гармонійного розвитку культури, а також достатню економічну незалежність автономним утворенням. Разом з тим численні етнічні конфлікти, які спостерігаються в цих країнах, свідчать про існування розбіжностей між формальними основами автономії та реальними державотворчими процесами.
Проаналізовано автономістські тенденції в Закарпатті, які пов’язані з вимогами змінити статус цього регіону шляхом перетворення Закарпатської області на національно-територіальну автономію. Критично осмислюються процеси політизації румунської меншини, яка компактно проживає в Чернівецькій області. На основі дослідження політичної поведінки лідерів румунського руху автор робить висновок, що в майбутньому їхня діяльність може бути спрямована на отримання національно-культурної автономії на Буковині з передачею їм права керувати своїми внутрішніми справами у сфері культури, виховання, освіти, релігії, інформації, соціальних питань.
Аналіз механізмів національно-культурної автономізації на прикладі етнополітичного досвіду східноєвропейських країн (Латвія, Хорватія, Словенія) показує, що національно-культурна автономія криє у собі цілу низку можливостей для захисту культурних, освітніх і мовних прав національних меншин. Водночас дисертант підкреслює, що не слід абсолютизувати принцип національно-культурної автономії як спосіб запобігання етнічним конфліктам. Великою мірою це пов’язано з тим, що найчастіше етнічні групи формулюють і відстоюють свої фундаментальні інтереси у просторі розподілу економічних і політичних ресурсів.
У четвертому підрозділі “Регіональний вимір управління етнічними конфліктами: досвід Автономної Республіки Крим” розглядаються засоби врегулювання конфліктних ситуацій, які використовувалися місцевими органами влади в Криму. Проаналізовано постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України і Президента України, які було прийнято для вирішення всього комплексу питань щодо облаштування репатріантів. Особлива увага приділена аналізу реалізації Програми першочергових заходів щодо розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які повернулися та проживають в Автономній Республіці Крим. Дослідження нормативної бази доповнюється аналізом найгостріших проблем, які проявилися у відносинах місцевої влади з органами етнічної самоорганізації кримських татар (відсутність громадянства у значної частини кримських татар, представництво кримських татар у місцевих органах влади, забезпечення їх землею тощо). На думку автора, на сьогодні найбільш конфліктогенним є земельне питання, вирішення якого потребує створення Єдиного державного земельного кадастру, а також завершення інвентаризації земельних ділянок, виданих репатріантам.
У четвертому розділі – “Технології управління етноконфліктними ситуаціями” – розкривається зміст і сутність технологій етноконфліктологіч-ного менеджменту.
У першому підрозділі “Методологічні засади прийняття управлінських рішень в етноконфліктних ситуаціях” аналізуються найбільш відомі методологічні підходи до дослідження проблеми прийняття управлінських рішень. Спираючись на методологічні принципи, розроблені Р.Саймоном, виявлено специфіку управлінських рішень у ситуації етнічного конфлікту. В контексті проблеми підвищення ефективності прийняття управлінських рішень в умовах етнічного конфлікту розкриваються евристичні можливості методу послідовних обмежених порівнянь, відомого як інкременталізм. На прикладі теорії Ч.Ліндблюма розглядаються базові положення методу “коріння” і “методу гілок”, а також стратегії роздільних приростів. Зазначається, що врегулювання етнічних конфліктів найчастіше пов’язане з ухваленням колективних рішень, а також з тим, що в процесі тривалого етнічного конфлікту практично неможливо прийняти взаємовигідні рішення. В подібних ситуаціях доцільною є тактика поділу проблеми конфлікту, яка дає змогу конкретизувати зміст послідовних процедур. Використання перелічених методів прийняття управлінських рішень створює умови для трансформації етнічного конфлікту, а успішність прийняття взаємовигідних рішень стає залежною від взаємовпливу учасників конфлікту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 



Реферат на тему: Державні механізми управління етнічними конфліктами

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок