Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА УРОСЕПСИС ШЛЯХОМ КОРЕКЦІЇ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА УРОСЕПСИС ШЛЯХОМ КОРЕКЦІЇ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Назва:
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА УРОСЕПСИС ШЛЯХОМ КОРЕКЦІЇ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,13 KB
Завантажень:
121
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ
САВЕНКОВ ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
УДК 616.94-02:616.63:612.015.14[-08]
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
НА УРОСЕПСИС ШЛЯХОМ КОРЕКЦІЇ ПЕРЕКИСНОГО
ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ
(КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
14.01.06 – урологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2004


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України та в Харківському обласному клінічному центрі урології і нефрології ім. В.І. Шаповала.
Науковий керівник:
Доктор медичних наук, професор Лісовий Володимир Миколайович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри урології і андрології.
Офіційні опоненти:
Доктор медичних наук, професор Возіанов С.О., Інститут урології АМН України, завідувач відділу рентгенендоурології.
Доктор медичних наук, професор Пепенін В.Р., Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри урології.
Провідна установа:
Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра урології та нефрології, м. Одеса.
Захист відбудеться “24” лютого 2004 р. о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .615.01 при Інституті урології АМН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9А.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту урології АМН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю.Коцюбинського, 9А.
Автореферат розісланий “12” січня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук Бойко М.І.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. На початку ХХІ століття проблема уросепсису (УС) залишається однією з актуальних у сучасній урології [В.Ф. Саєнко, 2002; О.Ф. Возіанов і співавт., 1998; P.1994]. Незважаючи на значний прогрес у діагностиці, розробці нових антибактеріальних препаратів, а також методів і програм профілактики та лікування хворих на УС, кількість цих хворих не тільки не зменшується, але й має тенденцію до зростання. Крім того, збільшується кількість пацієнтів із тяжкими клінічними варіантами сепсису. Залишається стабільно високою летальність при УС, яка навіть при середньоважких формах сягає 28а при тяжких, за відомостями різних авторів, коливається від 30 до 90[О.Ф. Возіанов і співавт., 1998; A.P.G.A.mord, 1999]. Це зумовлено невирішеністю питань патогенезу УС, високою стійкістю збудників запальних захворювань нирок до широко застосовуваних в урологічній практиці антибактеріальних засобів; появою атипових форм мікробів; зростанням частоти розвитку госпітальних інфекцій; зниженням імунологічної реактивності пацієнтів; впровадженням у практику складних діагностичних та лікувальних процедур [А.И. Трещинский, 1997; Г.А. Котлярова и соавт., 1999; П.Н. Чуев, 1999]. У той же час витрати при лікуванні хворих на сепсис є вельми значними.
Ці факти спонукають учених до подальшого вивчення фундаментальних уявлень про етіопатогенез сепсису на різних рівнях організації організму: клітинно-мембранних, органних та системних [В.Ф. Саенко, 2002].
Важливими чинниками у розвитку УС є тканинна гіпоксія та мікроциркуляторні порушення, які впливають на клітинний метаболізм та стан клітинних мембран, що позначається на рівні вільно-радикального окислення та антиоксидантного захисту [М.Д. Подільчак і співавт., 1995; С.Д. Шаповал, 1998]. Саме з цими механізмами пов’язують одну з причин несприятливих кінців захворювання та розвитку ускладнень [В.В. Чаленко, 1996].
Тому патогенетично зумовленим є пошук нових, у тому числі фізичних, методів лікування септичних станів, що нормалізують окислювально-відновний гомеостаз.
Одним із таких методів є озонотерапія (ОТ), патогенетичний ефект якої визначається високим окислювально-відновним потенціалом медичного озону (МО), що призводить до підвищення рО2, перетворення та синтезу біологічно активних речовин, посилення активності імунокомпетентних клітин та нейтрофільних лейкоцитів, стимулює кисневозалежні процеси та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА УРОСЕПСИС ШЛЯХОМ КОРЕКЦІЇ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок