Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АЦЕТАТ-2,5,7,8-ТЕТРАМЕТИЛ-2-(4ў-МЕТИЛПЕНТЕН-3ў-ІЛ)-6-ОКСИХРОМАНУ ЗА УМОВ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ

Загрузка...

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АЦЕТАТ-2,5,7,8-ТЕТРАМЕТИЛ-2-(4ў-МЕТИЛПЕНТЕН-3ў-ІЛ)-6-ОКСИХРОМАНУ ЗА УМОВ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ / сторінка 4

Назва:
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АЦЕТАТ-2,5,7,8-ТЕТРАМЕТИЛ-2-(4ў-МЕТИЛПЕНТЕН-3ў-ІЛ)-6-ОКСИХРОМАНУ ЗА УМОВ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,47 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

Дослідження проведено на 350 білих щурах-самцях лінії Вістар масою тіла 160-200 г.
На першому етапі досліджено гостру токсичність "Евіту-1" при внутрішньошлунковому введенні щурам у діапазоні доз 500 – 5000 мг/кг маси тіла. На наступному етапі визначено ЕД50 "Евіту-1" за експрес-методом В.Б. Прозоровського (1994). Крім того, дослідженно субхронічну токсичність "Евіту-1" при введенні в шлунок з розрахунку 10 мг/кг та 50 мг/кг маси тіла протягом 60 діб щоденно.
Дослідження біологічної активності "Евіту-1" проводили на моделях гострого токсичного ураження печінки тетрахлорметаном (ТХМ), тетрацикліном, парацетамолом (ПА), а також хронічного - ТХМ та комбінацією ТХМ з етанолом (С.М. Дроговоз и соавт., 1994).
В якості препарату порівняння було використано фармакопейний a-токоферол ацетат (АТ “Київський вітамінний завод”, Київ, Україна) та при дослідженні деяких показників гепатопротекторної ефективності – силібор (фірма “Здоров'я”, Харків, Україна).
"Евіт-1" і вітамін Е використовували у вигляді розчину в оливковій олії, яку попередньо витримували при температурі +2000С протягом 2 год. Олійні розчини досліджуваних речовин вводили щурам в шлунок зондом. За умов гострих експериментів "Евіт-1" вводили в ЕД50 - 35 мг/кг, за хронічних – в дозах 10 мг/кг або 20 мг/кг згідно результатів дослідження дозозалежних ефектів "Евіту-1" при тривалому введенні гепатотоксинів. Вітамін Е вводили в еквімолярних дозах, а силібор (у вигляді зависі в 2% розчині крохмального гелю) - з розрахунку 35 мг/кг.
Через 24 год після останнього введення досліджуваних препаратів у щурів під ефірним наркозом брали кров із стегнової вени, після чого їх знеживлювали методом цервікальної дислокації.
Печінку перфузували через воротну вену охолодженим до +4о С 1%-ним розчином КСl та гомогенізували з використанням 0,05 М трис-НСl буферу рН 7,4.
Мітохондріальну та мікросомну фракції печінки отримували за методом диференційного центрифугування (V.C. Schneider, 1948).
Ліпідні екстракти органел одержували згідно В.Г. Колб та співавт. (1976).
Активність вільнорадикальних процесів оцінювали за рівнем супероксиданіонів (B.M. Babior et al., 1973) і гідропероксидів (Л.А Романова и соавт., 1977) у мітохондріальній фракції печінки, вмістом дієнових (ДК) і триєнових (ТК) коньюгатів у гомогенаті печінки (И.Д. Стальная, 1977), швидкістю накопичення продуктів реакції з тіобарбітуровою кислотою (ТБК) (И.Д. Стальная и соавт., 1977) у мітохондріальній та мікросомній фракціях печінки.
У гомогенаті печінки визначали вміст вітаміну Е (Г.В. Донченко и соавт., 1979) та активність каталази (М.А. Королюк и соавт., 1988).
Стан глутатіонової системи оцінювали за вмістом глутатіону (J. Sedlak et al., 1968) в гомогенаті печінки , активністю глутатіонредуктази (I. Carlberg et al., 1985) і глутатіон-S-трансферази (W.H. Habig et al., 1974) у постмітохондріальній фракції печінки.
Стан монооксигеназної системи аналізували за вмістом цитохромів b5 і P-450 (Omura T. Et al., 1964) та рівнем N-деметилазної активності (И.И. Карузина и соавт., 1977) в мікросомній фракції печінки.
В мітохондріях печінки визначали сукцинатцитохром- та NADH-цитохром с-редуктазну активності відповідно за D.T. Howard (1967) та J. Hatefi et al. (1967), а також сукцинатдегідрогеназну активність за Р.С. Кривченковою (1977).
Досліджували вміст холестеролу в сироватці крові, мітохондріальній та мікросомній фракціях (В.Г. Колб и соавт., 1976), вміст загальних фосфоліпідів у мітохондріальній та мікросомній фракціях печінки (C.H. Fiske, Y. Subbarow, 1925), осмотичну резистентність еритроцитів крові (L. A . Miller, 1972).
Активність аланін- (АлАТ) та аспартатамінотрансфераз (АсАТ), лужної фосфатази (ЛФ), рівень білірубіну і сечовини у сироватці, а також вміст гемоглобіну крові визначали, користуючись біотестами фірми Lachema (Чехія) і НПП “Филисит Диагностика” (Україна).
У печінці досліджували вміст гідроксипроліну (А.Л. Зайдес и соавт., 1964), у печінці та сироватці крові - глікогену та гексоз (S.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему: ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АЦЕТАТ-2,5,7,8-ТЕТРАМЕТИЛ-2-(4ў-МЕТИЛПЕНТЕН-3ў-ІЛ)-6-ОКСИХРОМАНУ ЗА УМОВ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧІНКИ

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок