Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ МАЗЕЙ

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ МАЗЕЙ / сторінка 7

Назва:
КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ МАЗЕЙ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,82 KB
Завантажень:
366
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
У 50% дітей* виявлялося болюче відкривання рота. У хворих на гострий одонтогений остеомієліт тіла нижньої щелепи місцева картина була подібною, однак ексудат мав гнійний характер. Морфо-гістохімічним дослідженням виявлялись деструктуризація та некроз шарів покривного епітелію; прилеглі тканини – без набряку та крововиливів; зменшення розладів у мікроциркуляторному руслі (МЦР); подекуди поява судин грануляційної тканини; виражена клітинна інфільтрація: поодинокі лейкоцити та скупчення лімфоцитів, збільшення кількості плазмоцитів та лаброцитів, поява велетенських багатоядерних клітин. Спостерігалось незначне накопичення глікозаміногліканів у міжсудинних просторах.
Натомість, у 2 групі пацієнтів, де до цього часу застосовувалась мазь “Офлокаїн-Дарниця”, виразними були ознаки 2 фази РП. У дітей із ГГЛ: відсутні гіперемія шкіри, набряк, навколоранова інфільтрація та ділянки некрозу; тонкий шар фібрину; грануляції на дні ран; неболюче відкривання рота у всіх хворих; серозний ексудат. У хворих на ГООТНЩ: незначні гіперемія, набряк та інфільтрація; тонкий шар фібрину, грануляції на дні рани; подекуди ділянки некрозу; серозний ексудат із домішками гною. Морфо-гістохімічне дослідження: незначний набряк, відсутність детритних осередків, окремі ділянки геморагій, часткове відновлення кровообігу в МЦР, виражене новоутворення капілярів, проліферація епітеліоцитів та їх “наповзання” із прилеглих ділянок шкіри, проліферація фібробластів; клітинний інфільтрат: майже відсутні лейкоцити та зменшена кількість лімфоцитів, збільшена кількість плазмоцитів, велетенські багатоядерні клітини, велика кількість фібробластів. Значно накопичились у міжсудинних просторах глікозаміноглікани.
На 6-у добу в дітей із ГГЛ 1 групи рани інтенсивно гранулювали, про що свідчили відсутність ексудату, гіперемії, набряку та інфільтрації ранових країв, наявність грануляцій у рановому каналі й початок ранової контракції. Стало неболючим відкривання рота у всіх пацієнтів. Морфо-гістохімічна картина: грануляційна тканина, молоді колагенові волокна у вигляді широкопетлистої сітки та із упорядкованим розташуванням; різке зменшення кількості лейкоцитів; плазмоцити, велетенські багатоядерні клітини, превалювання фібробластів. Спостерігалась велика кількість ГАГ у міжсудинних просторах.
У ранах дітей із гострим гнійним лімфаденітом 2 групи, у яких в цей період уже використовували мазь “Метилурацил-Дарниця”, були відсутні ранові виділення, спостерігалась суттєва контракція ранових країв, інтенсивне формування рубця та крайова епітелізація його поверхні. Морфо-гістохімічна картина: тонкі й товсті волокнисті структури з упорядкованим розташуванням, зменшення кількості капілярів та їх запустівання, ланцюги фібробластів і нечисленні інші клітинні елементи (переважно фіброцити, незначна кількість дегранульованих лаброцитів), інтенсивна епітелізація з утворенням епітелію чіткої пошарової структури. Спостерігалась украй мала кількість ГАГ.
У ранах хворих на ГООТНЩ 1 та 2 групи загалом визначались такі ж процеси, хоча вони і поступалися кількісними показниками.
Цікавими виглядають динамічні зміни результатів спеціальних методів дослідження ран. Антисептична обробка, дренування та лікувальна дія БКМ сприяли зменшенню показників ацидозу (див. табл.). На 3-ю добу спостерігалися суттєві розбіжності в зменшенні кількості іонів водню в групах спостереження, коли значення рН у 1 групі змінилися, відповідно у хворих на ГГЛ та на ГООТНЩ на 16,9% та 15,1% (р<0,001), а в 2 групі – на 21,2% та 18,5% (р<0,001). На 6-у добу в ранах хворих на ГГЛ 1 групи рН мала показники норми, а в 2 групі через закриття ранового каналу та відсутність ранового ексудату ми не змогли її визначити взагалі. При ГООТНЩ різниця між значеннями рН у ранах 1 та 2 групи стала ще суттєвішою порівняно із попереднім терміном (відповідно 23,3% та 26,2% (р<0,001)) (рис. 1).
Подібна картина виявлена і при проведенні внутрішньоранової термометрії (див. табл.). На 3-ю добу спостерігалось превалювання зниження внутрішньоранової температури в другій групі порівняно з першою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ У ДІТЕЙ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ МАЗЕЙ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок