Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат безкоштовно: ФЕНОМЕНОЛОГІЯ МУЗИЧНОЇ ОБРОБКИ (на матеріалі хорових творів українських композиторів ХІХ–ХХ ст.)

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ МУЗИЧНОЇ ОБРОБКИ (на матеріалі хорових творів українських композиторів ХІХ–ХХ ст.) / сторінка 8

Назва:
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ МУЗИЧНОЇ ОБРОБКИ (на матеріалі хорових творів українських композиторів ХІХ–ХХ ст.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,10 KB
Завантажень:
114
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
як підґрунтя професійної композиції партесного стилю та її жанрово-естетичних домінант (кант, хоровий концерт). Визначено характер побутування хорових партесних обробок і гармонізацій православних розспівів (М. Ділецький, Д. Бортнянський та ін.) та їх фактурні типи.
Розглянуто передумови історичної кристалізації хорової фольклорної обробки в контексті загальних тенденцій європейського професійного мистецтва ХІХ ст. щодо наукової (етнографічної) та художньої (композиторсько-виконавської) форм інтерпретації музичного фольклору. Підкреслено роль хорових “гармонізацій” поч. ХІХ ст. у культурному діалозі “композитор - фольклор” (мовна адаптація етнотрадиційного мелосу до норм академічної музики). Зазначено детермінанти становлення жанру хорової фольклорної обробки в українській художній культурі (національні вокально-хорові виконавські традиції, досвід партесної гармонізації), висвітлено специфіку побутування ранніх хорових обробок (театральні вистави, опери) та їх зв’язок з кантовою стилістикою. Визначено вплив російської композиторської школи ХІХ ст. (М. Балакірєв, О. Сєров, А. Лядов та ін.) на розвиток цього жанру.
Відзначено формування в українській музиці другої половини ХІХ ст. класико-романтичної (етнографічно-адаптаційної) моделі хорової фольклорної обробки (М. Лисенко), зумовлене поєднанням класицистських канонів музичного мислення та художніх настанов романтизму. Підкреслено відтворення в цій моделі притаманного мистецтву ХІХ ст. методу об’єктивного опанування фольклору (узагальнене розкриття образно-семантичних і мовних ознак, естетизація “ідеї народності”, етнохарактерної своєрідності) та втілення загальних тенденцій європеїзації національної культури.
Основні ознаки цієї моделі: 1) пряме цитування фольклорної мелодії; 2) незначний рівень авторського втручання; 3) збереження образно-емоційного й інтонаційно-жанрового змісту народнопісенного тематизму; 4) класична хорова гармонізація та куплетно-строфічна композиція за канонами західноєвропейського професіоналізму; 5) наявність фортепіанного супроводу. Доведено пріоритетну роль у створенні української жанрової моделі хорової фольклорної обробки календарно-обрядових, історичних та лірико-побутових народних пісень як основних сфер вияву національної ментальності.
У підрозділі 4.2. – “Семантична еволюція хорової фольклорної обробки в українській музиці першої половини ХХ ст.” – висвітлено процеси жанрового розвитку хорової фольклорної обробки згідно з естетикою модерністської доби. Відзначено вплив неофольклоризму поч. ХХ ст. (Б. Барток, І. Стравінський, М. Леонтович) на стилістичне оновлення та семантичне збагачення цього жанру.
Визначено шляхи модернізації обробки в українській музиці ХХ ст., особливості нової концепції композиторського фольклоризму, зумовленої суб’єктивно-творчим підходом до опрацювання народнопісенних джерел (М.Леонтович). Виявлено основні напрями драматургічної, структурно-композиційної та мовностильової динамізації цього жанру: 1) симфонізація фольклорного тематизму; 2) ускладнення вторинно-стильового комплексу (фактурні міксти, темброва драматургія, поліладовість, тяжіння до лінеарності тощо).
Простежено еволюцію хорової фольклорної обробки в українській музиці першої половини ХХ ст. та окреслено її жанрово-естетичні ознаки: 1) утілення романтичної та неокласичної стилістики; 2) психологізація та драматизація (театралізація) первинної образності; 3) домінування елегійних, лірико-драматичних і трагічних настроїв; 4) напружено-експресивна манера висловлювання; 5) опора на архаїчні та сучасні пласти фольклору; 6) ускладнення музичної мови; 7) жанрове моделювання ознак балади, елегії, скерцо тощо; 8) тяжіння до поемності як загальностильового орієнтира українського мистецтва цієї доби.
Оригінальні авторські версії жанру хорової фольклорної обробки, в яких втілено різні вектори образно-семантичного збагачення народного мелосу, створюють М.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: ФЕНОМЕНОЛОГІЯ МУЗИЧНОЇ ОБРОБКИ (на матеріалі хорових творів українських композиторів ХІХ–ХХ ст.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок