Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: Криза сучасної української історичної науки: теоретичний та історіографічний контекст

Загрузка...

Криза сучасної української історичної науки: теоретичний та історіографічний контекст / сторінка 9

Назва:
Криза сучасної української історичної науки: теоретичний та історіографічний контекст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,91 KB
Завантажень:
322
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.3
Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Наприклад, радянський дослідник підходив до вивчення немарксистських напрямів історичної науки, маючи засадничим положенням тезу про “кризу буржуазної історіографії”, таким же чином принциповим положенням для українського радянського історіографа було те, що українська діаспорна історіографія є нічим іншим як “буржуазно-націоналістичною фальсифікацією”, в той же час credo діаспорного історика становило уявлення про “марксистсько-ленінське фальшування славного українського минулого”, західні дослідники часто-густо впевнені в нелегітимності української історії як такої і т.д.
Розділ 2. “Поняття кризи історичної науки в радянській історіографії” присвячено аналізу радянської історіографічної традиції щодо тлумачення поняття “криза”.
В підрозділі “Криза буржуазної історичної науки” в радянській історичній літературі (1980-ті рр.)” було проаналізовано яким чином використовувалося поняття “криза немарксистської історичної науки” радянськими дослідниками. Радянська історіографія розглядала західну історичну науку як процес неухильного занепаду і загнивання її “немарксистської парадигми” по аналогії з поняттям “загальної кризи капіталізму” Див., наприклад, Историография новой и новейшей истории стран Европы и Америки. М., 1977. С.9.. З середини 80-х рр. погляд радянських істориків на кризу немарксистської історичної науки зазнав кардинальних змін. Акцент змістився з критики ідеологічних аспектів до вивчення внутрішньонаукових чинників кризи і розгляду шляхів виходу з неї. Серед “улюблених” сюжетів радянської історіографії була школа “Анналів”(А.Гуревич Гуревич А.Я. Марк Блок и “Апология истории” // Блок М. Апология истории или ремесло историка. М., 1986. С.182-231.), тенденція сціентизації в західній історіографії (А.Куніна Кунина А.Е. В плену субъективизма: о методологических тенденциях в современной буржуазной историографии США// Новая и новейшая история №3, 1986., В.Согрін Согрин В.В. Критические направления немарксисткой историографии США ХХ века. М., 1987.) тощо. Розгляд цих феноменів навіть з точки зору їх критики створював позитивний образ в очах радянських істориків окремих ділянок немарксистської історичної науки.
На тлі цих змін відбувся поступовий перехід від трактування кризи як занепаду немарксистської історичної науки до концепції кризи її зростання (А.Гуревич Гуревич А.Я. О кризисе современной исторической науки // Вопросы истории. 1991 № 2-3.С.21-36.).
Звернемо увагу на той очевидний факт, що при всій відмінності в підходах, методах, оцінках і висновках, радянські дослідники погоджувалися з західними в тому, що світова історична наука в кризі (природно, радянська історична наука було “поза підозрою”). Більше того, можна стверджувати, що поняття криза історичної науки було одним з небагатьох ланок, які з’єднували радянську історіографію з світовою. Ця зв’язуюча ланка відіграла важливу роль в історіографічних процесах, що мали місце в добу перебудови.
В підрозділі “Криза-перебудова” в роботах радянських істориків” досліджено осягнення радянськими істориками негативних явищ в вітчизняній історіографії. Перебудова радянської історичної науки розпочалася з твердження про наявність лише окремих негативних явищ, що добре видно на прикладі виступів одного з “офіційних” лідерів радянської науки С.Тіхвінського Тихвинский С.Л. О задачах советских историков (ответы на вопросы редакции журнала) // Новая и новейшая история, №5, 1986; Тихвинский С.Л. Январский (1987 г.) пленум ЦК КПСС и историческая наука // Вопросы истории. 1987 №6.. Наголос ставився на відхід від “справжніх” ленінських принципів і концепцій історичного пізнання під впливом сталінізму, а пізніше періоду “застою”. Передбачалось, якщо радянські історики звільняться від наслідків сталінізму і “застою”, то радянська історична наука знову стане зразковою.
В ході “круглих столів” кінця 80-х рр. Див. напр. Современная немарксистская историография и советская историческая наука (“круглый стол”) // История СССР №1, 1988. Круглый стол советских и американских историков // Вопросы истории.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Реферат на тему: Криза сучасної української історичної науки: теоретичний та історіографічний контекст

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок