Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> РОЛЬ ШИШКОПОДІБНОГО ТІЛА У РЕГУЛЯЦІЇ ГЕМОСТАЗУ ПРИ ГІПО- ТА ГІПЕРТИРЕОЇДНИХ СТАНАХ

РОЛЬ ШИШКОПОДІБНОГО ТІЛА У РЕГУЛЯЦІЇ ГЕМОСТАЗУ ПРИ ГІПО- ТА ГІПЕРТИРЕОЇДНИХ СТАНАХ

Назва:
РОЛЬ ШИШКОПОДІБНОГО ТІЛА У РЕГУЛЯЦІЇ ГЕМОСТАЗУ ПРИ ГІПО- ТА ГІПЕРТИРЕОЇДНИХ СТАНАХ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,93 KB
Завантажень:
218
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ім. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
АНОХІНА СВІТЛАНА ІВАНІВНА
УДК 616.61-06:616.127-005.8
РОЛЬ ШИШКОПОДІБНОГО ТІЛА У РЕГУЛЯЦІЇ
ГЕМОСТАЗУ ПРИ ГІПО- ТА ГІПЕРТИРЕОЇДНИХ
СТАНАХ
14.03.04 - патологічна фізіологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Тернопіль, 2004


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Буковинській державній медичній академії
МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук Горбань Євген
Миколайович, завідувач лабораторією
радіобіології інституту геронтології АМН
України.
Офіційні опоненти:
Доктор медичних наук, професор Файфура Василь Васильович, Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського, МОЗ України завідувач кафедри патологічної фізіології.
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Гоженко Анатолій Іванович, Одеський державний медичний університет, МОЗ України завідувач кафедри загальної та клінічної патологічної фізіології
Провідна установа: Інститут ендокринології та обміну речовин
ім. В.П.Комісаренка АМН України, м. Київ
Захист дисертації відбудеться 20 травня 2004 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України (46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я.Горбачевського (46001, м. Тернопіль,
вул. Руська, 12).
Автореферат розісланий 19 квітня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор Я.Я.Боднар


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Епіфіз – нейроендокринний орган, який має тісні зв’язки з гіпоталамусом та периферійними ендокринними залозами. Отримуючи від сітківки ока по нервових шляхах інформацію про освітлення оточуючого середовища, він відіграє важливу роль у регуляції біологічних ритмів організму (Анисимов В.Н., 1997). Відомо, що пінеальна залоза є продуцентом родини метоксиндолів, із яких N-ацетил-5-метокситриптамін (мелатонін) та 5-метокситриптамін володіють гормональними властивостями, що чітко доведено (Ром-Бугославская Е.С. и др., 1997). Як залоза, яка володіє дуже широкими інтегративними властивостями, епіфіз через мелатонін, з одного боку, модулює нейроендокринні функції, з іншого – сам є об’єктом керування різноманітними гормональними та гуморальними сигналами (Арушанян Є.Б., Арушанян Л.Г., 1991). Фактично відомостей про функції епіфіза при різноманітних захворюваннях дуже мало. Наявні лише поодинокі повідомлення про підвищення рівня мелатоніну у хворих на цироз печінки (Iguchi H., Kato K.-I. et al., 1992) з хронічними нирковими та серцево-судинними захворюваннями (Toiuton Y., Fevre-Montange M., Proust J. et al., 1995). Окрім того, відомо, що мелатонін є основним компонентом пейсмекерної системи організму. Він приймає участь в утворенні циркадного та циркадіанного ритмів як безпосередньо діючи на клітини, так і шляхом зміни секреції інших гормонів та біологічно активних речовин, концентрація яких змінюється в залежності від часу доби. Так, установлено, що мелатонін інгібує викид адренокортикотропного гормону, змінюючи таким чином концентрацію кортизолу. Він здатний вільно проходити через усі тканинні бар’єри та клітинні мембрани (Печорина Е.А., 2001). Приймаючи до уваги той факт, що епіфіз – нейроендокринне утворення, яке сприяє трансформації сигналів зовнішнього середовища в гуморальні стимули і яке здатне регулювати функціювання гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдного комплексу, значний інтерес становить дослідження впливу мелатоніну на щитоподібну залозу (Щербаков В.С., Ром-Бугославская Е.С., 1991).
Питання фібринолізу привертають увагу широкого кола медичних фахівців клінічного і теоретичного напрямків. Депресія фібринолітичної активності є одним із патогенетичних факторів розвитку тромбозів. Статистика виникнення інфарктів міокарда яскраво демонструє добову залежність даної патології (Заславская Р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: РОЛЬ ШИШКОПОДІБНОГО ТІЛА У РЕГУЛЯЦІЇ ГЕМОСТАЗУ ПРИ ГІПО- ТА ГІПЕРТИРЕОЇДНИХ СТАНАХ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок