Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ЕПІЛЕПТОГЕНЕЗУ В ОНТОГЕНЕТИЧНОМУ АСПЕКТІ (експериментальне дослідження)

Загрузка...

ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ЕПІЛЕПТОГЕНЕЗУ В ОНТОГЕНЕТИЧНОМУ АСПЕКТІ (експериментальне дослідження) / сторінка 5

Назва:
ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ЕПІЛЕПТОГЕНЕЗУ В ОНТОГЕНЕТИЧНОМУ АСПЕКТІ (експериментальне дослідження)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,95 KB
Завантажень:
360
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Введення ПКТ (0,1 мг/кг) 20 денним щурятам зумовлювало виникнення перших судомних реакцій через (19,0±3,0) хв - латентний період перших судом був в 2 рази коротшим за відповідний показник у 6 місячних щурів (P<0,01). У 1 з 10 тварин цієї групи розвинувся генералізований клоніко-тонічний судомний напад, у 3 щурів судоми виявлялися у вигляді клонічних скорочень тулуба і кінцівок. Інтенсивність ПКТ-викликаних судом в цій групі складала (1,1±0,5) балів. В умовах застосування ПКТ (0,1 мг/кг) дорослим щурам, тільки у 1 тварини з 10 відмічалися клонічні скорочення м'язів морди і передніх кінцівок, у решти протягом 45 хв спостереження, судомних реакцій не відмічалося. Інтенсивність судом склала (0,20±0,20) бала, латентний період перших судомних реакцій становив 40-45 хв.
Введення ПКТ (0,5 мг/кг) 20 денним щурятам сприяло виникненню перших судомних реакцій через (14,4±2,1) хв. Інтенсивність ПКТ-викликаних судом в цій групі складала (2,3±0,6) бала. Після введення конвульсанту в дозі 0,5 мг/кг дорослим щурам, тяжкість судом у тварин цієї групи склала (1,1±0,5) бала, латентний період перших судомних реакцій складав (34,5±4,0) хв.
Після подальшого введення ПКТ в дозах 1,0, 1,5 та 2,0 мг/кг ми визначили середньоефективні дози епілептогену відносно індукції клонічних і клоніко-тонічних судом у тварин різного віку. ЕД50 ПКТ, необхідного для індукції клонічних судом у щурят, складала (0,23±0,13) мг/кг, що було в 2,5 рази менше відповідного показника в групі дорослих щурів (P<0,01). ЕД50 ПКТ для індукції клоніко-тонічних судом у щурят дорівнювала (0,92±0,17) мг/кг, що було в 2,3 рази менше відповідного показника в групі дорослих щурів (P<0,01).
Введення пентилентетразолу (ПТЗ) для індукції генералізованих судом показало, що ЕД50 ПТЗ для індукції клонічних судом у молодих щурів, складала (6,9±4,5) мг/кг і була в 3 рази меншою відповідного показника в групі дорослих щурів (P<0,05). ЕД50 ПТЗ для індукції клоніко-тонічних судом у молодих щурів дорівнює (13,3±3,0) мг/кг, що в 2,8 рази менше відповідного показника в групі дорослих щурів (P<0,001).
Середньоефективні дози КК для індукції клонічних і клоніко-тонічних судом у тварин обох груп істотно не відрізнялися. Так, ЕД50 КК для індукції клонічних судом у щурят складала (1,9±0,7) мг/кг, що було на 25 % менше відповідного показника в групі дорослих щурів (P>0,05). ЕД50 КК, яка викликала клоніко-тонічні судоми у щурят, дорівнює (7,6±1,2) мг/кг, що також не відрізнялася від аналогічного показника в групі дорослих щурів (P>0,05).
В цілому, отримані дані дозволяють зробити висновок про недосконалість системи ГАМК-ергічного гальмівного контролю в ранньому постнатальному періоді. В цей же часовий період система збуджуючих амінокислот вже сформована, а її гіперактивація сприяє формуванню виражених судомних реакцій.
Особливості розвитку хронічної ЕпА у щурів в ранньому постнатальному періоді. Починаючи з 4 введення ПКТ (0,8 мг/кг) 20 денним щурятам у 11 з 12 тварин реєструвалися міоклонічні скорочення м’язів морди, які впродовж наступних 6-8 хв трансформувалися у 8 щурів у міоклонічні скорочення передніх кінцівок. Середня інтенсивність судомних реакцій становила (1,00,2) бала. Починаючи з 9 ін’єкції конвульсанту, у 100 % тварин відзначалися численні міоклонічні скорочення м’язів тулуба і кінцівок. Середня інтенсивність судомних реакцій дорівнювала (2,80,5) бала і в 2 рази перевищувало аналогічні показники, які були отримані на 9 добу при відтворенні кіндлінгу у дорослих щурів (P<0,05). Після 12 введення епілептогену середня інтенсивність судом становила (3,10,4) бала і була в 1,7 рази більшою, у порівнянні з аналогічними показниками у дорослих щурів (P<0,05). У відповідь на 15 ін’єкцію конвульсанту в 11 з 12 тварин реєструвалися генералізовані клоніко-тонічні напади з падінням на бік, втратою рівноваги, вегетативними розладами та депресією після нападів (P<0,01). Середня інтенсивність судом у 20 денних щурят при цьому становила (4,10,4) бала (рис.).
Починаючи з 4 введення епілептогену (1,0 мг/кг) дорослим щурам, у всіх тварин (n=10) відзначались епізоди завмирання і слабкого тремору голови, виражених міоклонічних здригань м’язів морди.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему: ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ЕПІЛЕПТОГЕНЕЗУ В ОНТОГЕНЕТИЧНОМУ АСПЕКТІ (експериментальне дослідження)

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок