Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат безкоштовно: ТРАНСРЕГІОНАЛЬНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ТРАНСРЕГІОНАЛЬНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ / сторінка 6

Назва:
ТРАНСРЕГІОНАЛЬНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,85 KB
Завантажень:
261
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Основну увагу почали зосереджувати на питаннях взаємодії з Європою та країнами пострадянського простору (в першу чергу Росією) у врегулюванні локальних конфліктних ситуацій, уже не пов'язаних з минулим радянсько-американським суперництвом, а також скорочення стратегічних воєнних арсеналів. Такі дослідники, як Д. Сиджанськи, порушили проблему створення ініціюючого центру з однієї чи кількох держав, на які може припасти основний тягар забезпечення безпеки та регіональної стабільності. Формування колективного вибору залежить від розподілу між країнами-партнерами економічної міці, військово-політичної могутності. І в одночас враховується різний політико-економічний рівень процесів інтеграції. Завжди є і будуть країни більш сильні і менш сильні. Необхідно створення таких інституцій і норм, щоб у рамках системи регіональної стабільності не виникало випадків завдання істотної шкоди національним інтересам (чи потреб їх мінімізувати), і врахування національних амбіцій.
Важливим є уточнення категорії стабільності в контексті дієздатності політичної системи та її специфіки в умовах демократичної трансформації. Політична стабільність в сучасних умовах “демократизації” (подальшого розвитку процесів “демократичного транзиту”) розглядається як сукупність інституціоналізованих структур, які здатні коригувати політичний процес як внутрішньо, так і ззовні.
Під час розгляду проблем безпеки і стабільності їхнім військовим аспектам стало приділятися менше уваги в порівнянні з питаннями регіональної та трансрегіональної (євроатлантично-євразійської) стабільності. Більшість дослідників утримується від однозначних оцінок політики провідних держав. Ідеологізовані погляди минулих років вже в основному були переборені, однак новий, більш зважений, науковий підхід ще не склався. У той же час, у світлі розширення НАТО та ЄС на Схід, у ряді робіт відзначали, що хоча військово-політична думка Заходу (і переважно США) загалом прагне врахувати мінливі реальності світу, вплив поглядів часів “холодної війни” на більшість її представників ще залишається великий.
Зважаючи на те, що регіон (в його міжнародному розумінні) – це певна територія декількох сусідніх країн з більш-менш однорідними природними умовами та характерною спрямованістю розвитку продуктивних сил, соціальною інфраструктурою, що склалася, та своєрідністю соціально-політичних умов, сфера інтересів України не обмежена одним регіоном, а поширюється на декілька, чим і визначається її трансрегіональний підхід до проблеми в контексті Євразії.
Сучасний світ, де зросла реальна значущість регіонального рівня, характеризується процесом “регіонального будівництва”. Ця проблема і її конкретне відображення – забезпечення регіональної стабільності – важливе завдання для країн колишнього СРСР. Більше десяти років суверенного існування ННД, незважаючи на цілий ряд труднощів, привели, з одного боку, до усвідомлення власної державної ідентичності, а з другого – до спроб налагодити (а в багатьох випадках і відновити) співробітництво в рамках міжнародних регіональних структур (СНД, ГУАМ тощо). Триває формування системи регіональної стабільності через побудову механізмів спільної оборони і безпеки, через економічне співробітництво. Нову хвилю інтересу до проблем війни і миру вже в переломленні до сучасних реальностей викликали розширення НАТО та ЄС на Схід, події навколо Югославії і Середнього Сходу (воєнні операції проти Сербії, Іраку, Афганістану), а також зміни у відносинах між НАТО, ЄС, Росією та Україною.
Характерною рисою, властивою будь-якій новій регіональній системі, є широка гама інструментів регуляції системи – від маргінального рівня конфліктних відносин до створення тісних об'єднань, близьких до конфедеративного типу. Реальністю стала різнорівнева і різношвидкісна інтеграція.
Це змушує приділяти принципову увагу не тільки питанням регіональної безпеки і стабільності, але й проблемам взаємодії і між тими системами регіональної безпеки і стабільності, що вже склалися, і тими системами, що перебувають в стадії формування чи інституційного оформлення, тобто питанням трансрегіонального співробітництва з безпеки та стабільності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ТРАНСРЕГІОНАЛЬНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок