Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат скачати: ТРАНСРЕГІОНАЛЬНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

ТРАНСРЕГІОНАЛЬНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ / сторінка 9

Назва:
ТРАНСРЕГІОНАЛЬНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,85 KB
Завантажень:
261
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Трансрегіоналізм стимулює виникнення механізмів “позитивної взаємозалежності” (Х. Булл) та більшої довіри і розуміння. Тим самим трансрегіоналізм не тільки допомагає розв’язанню наявних проблем безпеки, але й запобігає виникненню нових викликів і загроз їй.
Серед чинників, що впливають на процеси трансрегіонального співробітництва, поки що домінують негативні, які можна умовно розділити на два блоки:
По-перше, у регіоні, до якого належить Україна, змінюється сприйняття зовнішніх учасників. На початку 1990-х років країни Середнього й Близького Сходу розглядалися більшістю країн регіону винятково як дружні країни, тоді навіть не припускали, що загрози “м'якій безпеці” (екстремізм та нелегальний транзит) виходитимуть саме звідтіля, або, принаймні, там перебуватимуть фінансові, методологічні центри цих загроз. Сприйняття через призму регіональної безпеки Росії, країн Заходу, Китаю, залежно від ситуації теж змінювалося. В одних випадках їх розглядали як стратегічних союзників, в інших – їх вплив ігнорувався. Росія досі боїться втратити контроль над країнами, що беруть участь у співробітництві з ЄС і НАТО та з побоюванням ставиться до сміливіших кроків на шляху далекої інтеграції цих країн. “Євробюрократія” поки що не бачить в таких країнах, як Україна, перспективи максимального поглиблення відносин. Після війни на Балканах змінилися регіональні пріоритети ЄС. Нині Брюссель більше переймається реалізацією Стабілізаційного пакту для Південно-Східної Європи, що вимагає величезних коштів, тому у ЄС може не вистачити ресурсів для одночасного просування двох регіональних проектів. Окрім Стабілізаційного пакту, ЄС стурбований іншими проблемами – розширенням, внутрішніми структурними реформами (що проявилося в кризі проекту Євроконституції), створенням Європейського валютного союзу і спільних європейських збройних сил. Немає згоди між членами ЄС і з питання участі неєвропейських країн у потенційному співробітництві Європи та Євразії. У той час, як багато європейських країн не проти участі США й Канади в цьому проекті, Франція згодна тільки на їхню участь в окремих програмах, але проти інституціоналізації ролі цих країн у загальноєвропейському вимірі.
По-друге, становленню системи трансрегіональної безпеки певні перешкоди робили існуючі політичні, економічні, військові, прикордонні та подібні протиріччя між державами регіонів і на внутрішньому регіональному (територіальні суперечності і взаємні звинувачення), і на міжрегіональному рівні.
Потенційні ризики й загрози національній безпеці більшості ННД в цей час і в найближчому майбутньому не матимуть характер прямого військового втручання й зазіхання на їх територіальну цілісність з боку провідних регіональних учасників. Тому стабільність і безпека в Євразійському і сусідніх з ним регіонах залежатимуть від ступеня співпадання інтересів усіх держав регіону, успіхів у проведенні демократичних реформ, належного рівня самодостатності у галузі безпеки, зовнішньополітичного курсу, зміцнення економічного потенціалу, рівня співробітництва із глобальними й регіональними організаціями та створення колективної системи безпеки не тільки в рамках регіону, але й на трансрегіональному рівні – як неподільної частини загальної (глобальної та регіональної) безпеки.
Але реалії сьогодення свідчать про те, що країни Євразійського регіону перебувають на початкових етапах формування ефективної системи спільної безпеки.
Всебічне й взаємоприйнятне міжнародне співробітництво – одна з найкращих гарантій зміцнення національної, регіональної й глобальної безпеки. Тому існують всі необхідні умови для перетворення регіону на зону стабільності, безпеки, дружби й рівноправного співробітництва, а Україна може стати трансрегіональною сполучною ланкою.
Однак реалізація такої стратегії вимагає вибору її типу. Україна може запропонувати сусідам по регіону два підходи до регіонального лідерства. Перший – це лідерство пострадянського типу, де Україна відтворить у відносинах з партнерами стиль поведінки, свого часу застосовуваний Росією до України та інших ННД.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ТРАНСРЕГІОНАЛЬНА СТАБІЛЬНІСТЬ ЯК ЧИННИК ЗОВНІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок