Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати реферат: МНОЖИННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ МЕНІНГІОМИ: ДІАГНОСТИКА, ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

МНОЖИННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ МЕНІНГІОМИ: ДІАГНОСТИКА, ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ / сторінка 4

Назва:
МНОЖИННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ МЕНІНГІОМИ: ДІАГНОСТИКА, ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,46 KB
Завантажень:
488
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

2. Вторинно-множинні менінгіоми – хворі, у яких множинні менінгіоми діагностовано після перенесеної первинної операції з приводу менінгіоми поряд з місцем попередньої операції (мультицентричність росту), а також на певній відстані (місцеве метастазування).
3. Множинні менінгіоми в структурі НФ2 – група хворих, у яких виявлено множинні менінгіоми і симптоми нейрофіброматозу другого типу.
В групі з первинно-множинними менінгіомами середній вік був 48,61,7 років (ранг 13 – 79 р.), чоловіків – 30, жінок – 34. Суттєвої різниці у віці між чоловіками і жінками не було – вік чоловіків 46,3±2,7 років, вік жінок 50,5±2,1 років.
Середній вік хворих з вторинно-множинними менінгіомами (на момент операції з приводу множинних менінгіом) становив 56,12,5 років (ранг 35-69 р.), але до цього часу вони були оперовані від 1 до 5 разів з приводу продовженого росту менінгіоми. Чоловіків було 8, жінок – 10. Найбільша кількість хворих у цій групі у віковому діапазоні 61-70 років.
Хворих з множинними менінгіомами в структурі НФ2 було 11: чоловіків – 4, жінок – 7. Середній вік становив 33,52.8 років (ранг 15 – 47 р.). Проведене дослідження засвідчило, що більшість оперованих хворих з множинними менінгіомами в структурі НФ2 припадає на вікову групу 31-40 років, а троє хворих оперовані у віці 41-50 років. Анамнез захворювання у цих хворих становив до п’яти років. Тобто на момент розвитку пухлин і перших клінічних симптомів ці хворі були старші 30 років, що суперечить діагностичним критеріям НФ2 (обов’язковим вважається вік до 30 років). На наш погляд це може бути зумовленим спільними генетичними механізмами розвитку як менінгіом, так і неврином.
Порівняльний аналіз різних груп хворих за патогенетичним механізмом показав достовірну відмінність за віковим фактором (Р< 0,05), що свідчить про те, що розвиток множинних менінгіом (як патологічного процесу) проходить за загальною патофізіологічною схемою.
Клінічні прояви захворювання зумовлювали необхідність проведення повторних оперативних втручань з різним часовим інтервалом. В залежності від кількості перенесених оперативних втручань з приводу множинних менінгіом нами виділено три групи:
І група – хворі, що оперовані одноразово (75 хворих).
ІІ група – хворі, що оперовані двічі (21 хворий).
ІІІ група – хворі, що оперовані три і більше разів (9 хворих).
Результати досліджень та їх обговорення. Клінічні прояви захворювання на множинні менінгіоми різняться залежністю від локалізації і кількості пухлин і можуть змінюватись протягом тривалого часу пухлинного росту. Вогнищева пірамідна симптоматика при супратенторіальних менінгіомах наростає у вираженості при рості пухлини до ділянки центральних закруток. Коли до вогнищевих симптомів додаються ознаки внутрішньочерепної гіпертензії, вогнищева симптоматика значно поглиблюється, що відповідає змінам локального кровообігу на фоні порушення венозного відтоку.
Для встановлення особливостей клінічного перебігу захворювання хворі були розподілені на дві групи в залежності від локалізації пухлин: першу групу складали хворі з супратенторіальними пухлинами – 55 хворих (73%), друга група – поєднання супра- і субтенторіальних пухлин – 20 хворих (27%), причому субтенторіально розташовувались як менінгіоми, так і невриноми (одно- і двохсторонні). У 5 хворих мали місце множинні базальні менінгіоми. У трьох хворих було поєднання множинних супратенторіальних менінгіом і спінальних. Анамнез захворювання від перших симптомів до моменту операції становив від 6 місяців до 32 років. У більшості хворих (84%) симптоми захворювання з’явились за 1-3 роки до госпіталізації, від 3 до 10 років – у 14%, більше 10 років – у 2%.
Виявлені симптоми розподілили на гіпертензійні, загальномозкові, вогнищеві і поєднання загальномозкових і вогнищевих.
При супратенторіальній локалізації загальномозкові симптоми виявлені у 54,55% хворих, вогнищеві – у 20% і поєднання загальномозкових і вогнищевих – у 25,45%.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: МНОЖИННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ МЕНІНГІОМИ: ДІАГНОСТИКА, ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок