Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Скачати безкоштовно: МНОЖИННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ МЕНІНГІОМИ: ДІАГНОСТИКА, ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

МНОЖИННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ МЕНІНГІОМИ: ДІАГНОСТИКА, ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ / сторінка 7

Назва:
МНОЖИННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ МЕНІНГІОМИ: ДІАГНОСТИКА, ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,46 KB
Завантажень:
488
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Поступовий ріст менінгіом супроводжується деструктивно-дистрофічними порушеннями мозкової речовини. Погіршення стану хворих супроводжувалось не тільки поглибленням загальномозкових симптомів, але і розвитком стовбурових порушень дислокаційного характеру. Порушувалось дихання, зростала гіпертермія, артеріальний тиск ставав нестабільний з тенденцією до гіпотонії. На автопсії виявлені ішемічні і геморагічні порушення в ЦНС і у внутрішніх органах. Наростаюча гіпоксія поглиблювала явища набряку і набухання мозку і супроводжувалась дислокаційними порушеннями.
Гістоструктура видалених менінгіом верифікована у всіх випадках. Розподіл хворих по ступеню анаплазії у різних клінічних групах зображено в табл. 1.
В групі первинно-множинних менінгіом значна кількість прооперованих хворих мали атипові (79,8%) і анапластичні (10,9%) менінгіоми, тоді як типової структури було тільки 9,3%. Отримані нами результати суперечать існуючим даним про переважну кількість менінгіом типової структури у хворих з поодинокими пухлинами (атипові і анапластичні менінгіоми становлять 10-20%). Це може відображати первинну біологічну агресивність множинних менінгіом. Серед вторинно-множинних менінгіом відмічається рівномірний розподіл хворих по гістотипам видалених пухлин. У групі хворих з множинними менінгіомами в структурі НФ2 пухлин типової структури було 63,6%, тоді як атипової і анапластичної – 27,3% і 9,1% відповідно.
Таблиця 1
Розподіл хворих по ступеню анаплазії у різних клінічних групах
Первинно-множинні менінгіоми | Вторинно-множинні менінгіоми. | Множинні менінгіоми в структурі НФ2 | Типова | 9,3% | 38,8% | 63,6% | Атипова | 79,8% | 33,3% | 27,3% | Анапластична | 10,9% | 27,9% | 9,1% |
Результати імуногістохімічного обстеження 13 хворих наведені в табл. 2. Антиген Кі-67 має різні значення в ядрах пухлинних клітин в різних вузлах одного і того ж хворого. Різне значення індексу Кі-67 для множинних менінгіом може свідчити про відмінність проліферативної активності в окремих вузлах. Звертає увагу значна відмінність середнього значення індексу проліферації Кі-67 у обох досліджуваних групах. Якщо оцінювати отримані результати в порівнянні з поодинокими менінгіомами, величина Кі-67 у яких збільшується з кожною наступною операцією, то можна зробити висновок про наростання пухлинної атипії. Темп росту менінгіом визначається, можливо, як її структурними особливостями, так і біологічними властивостями пухлинних клітин з можливостями інтенсивної проліферації.
Таблиця 2
Величина Кі-67 у хворих з множинними менінгіомами. |
Ki-67
Середня величина | ранг
Первинно-множинні | 9,5% | 0,5 – 41 %
Вторинно-множинні | 28% | 1 – 47 %
Отримані нами дані можуть бути використаними для планування консервативної терапії (хіміотерапія, гормонотерапія, променева терапія) та визначення терміну післяопераційного контрольного томографічного обстеження.
Для встановлення порушень в імунній системі хворих з множинними менінгіомами головного мозку нами проведено вивчення фенотипічної характеристики лімфоцитів периферичної крові. Імунологічне обстеження включало в себе кількісну оцінку різних субпопуляцій лімфоцитів непрямим імунофлюоресцентним методом за допомогою моноклональних антитіл виробництва ЗАТ „Сорбент-сервіс” (Москва). Аналіз змін процентного вмісту лімфоцитів, Т- та Т-субпопуляцій лімфоцитів, співвідношення регуляторних Т-клітин не виявив вірогідних відмінностей як від контрольних даних, так і між групами хворих з множинними та поодинокими менінгіомами (табл.3).
Таблиця 3
Показники основних субпопуляцій лімфоцитів (процентний вміст) у хворих з множинними та поодинокими менінгіомами |
К-ть хв. | %, лімфоцити | CD3+,% | CD4+,% | CD8+,% | CD4/CD8 | Множинні менінгіоми | 17 | 32,53± 9,84 | 58,08± 11,56 | 32,32 10,09 | 24,73± 8,10 | 1,42± 0,61 | Хворі з однією менінгіомою | 32 | 30,13± 2,44 | 65,43± 2,38 | 36,67 3,98 | 25,53± 2,85 | 1,45± 0,21 | Контроль | 22 | 31,64± 3,9 | 65,85 7,2 | 33,23± 3,9 | 21,5± 2,01 | 1,81 0,19 |
В той же час аналіз змін абсолютної кількості зазначених вище показників показав, що у хворих з множинними та поодинокими менінгіомами визначається вірогідне зниження кількості Т-клітин при відсутності вірогідних змін абсолютної кількості лімфоцитів в периферичній крові.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: МНОЖИННІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНІ МЕНІНГІОМИ: ДІАГНОСТИКА, ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок