Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Маркери малігнізації у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози

Маркери малігнізації у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози

Назва:
Маркери малігнізації у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,90 KB
Завантажень:
395
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
КІНІЧЕНКО Вікторія Геннадіївна
УДК: 616.441 – 006.6 – 089
Маркери малігнізації у цитологічній діагностиці
захворювань щитоподібної залози
14.03.02 – патологічна анатомія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Львів – 2005
Дисертація є рукописом.
Роботу виконано в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України
Наукові керівники:
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Благодаров Володимир Миколайович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра патологічної анатомії, завідувач.
Заслужений лікар України, кандидат медичних наук Ларін Олександр Сергійович, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин, директор, Київ.
Офіційні опоненти:
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Галахін Костянтин Олександрович, Інститут онкології АМН України, відділ патологічної анатомії, керівник, Київ.
доктор медичних наук, професор Боднар Ярослав Ярославович, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Інститут морфології, кафедра патологічної анатомії з секційним курсом та судової медицини, завідувач, Тернопіль.
Провідна установа: Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра патологічної анатомії, м. Харків.
Захист відбудеться “ 14 “ грудня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 52).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького України (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).
Автореферат розісланий “ 4 ” листопада 2005 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, Федорів Я. М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Частота захворюваності на вузловий зоб залежно від віку та ендемічності зони проживання досліджуваної популяції коливається від 2 до 7 %, обумовлюючи ряд питань із діагностики та вибору методу лікування (Tunbridge W.M., 1977). У свою чергу, серед пацієнтів із вузловим зобом рак щитоподібної залози (РЩЗ) зустрічається досить рідко та виявляється приблизно у 5 % випадків (Ramacciotti C.E., 1984). Так, за даними літератури, частота захворюваності на РЩЗ становить 204-233 тис. пацієнтів на рік, що складає менше від 0,1 % всієї популяції (Hay I.D., 2002). В Україні у 2001 р. було діагностовано приблизно 2 тис. випадків РЩЗ і у 2002 році – понад 4 тис. Між 1990 і 1997 рр. в Україні серед дітей і дорослих зареєстровано 10-кратне збільшення захворюваності на РЩЗ (Ліхтарьов І.А., 1994).
В існуючій ситуації необхідним є широке впровадження скринінґових досліджень із метою ранньої діагностики злоякісних новоутворень щитоподібної залози (ЩЗ). На теперішній час визнано, що тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ) є адекватним методом морфологічної діагностики вузлів ЩЗ, і результати цитологічного аналізу можуть значною мірою впливати на лікувальну тактику (Heim M., 1984). Проте у деяких випадках цитологічні ознаки доброякісних і злоякісних пухлин ЩЗ є схожими, що ускладнює цитологічний аналіз і призводить до діагностичних помилок, які можуть бути причиною хибного вибору тактики лікування захворювань ЩЗ (Gharib H., 1994).
З метою підвищення діагностичної ефективності ТАПБ останніми роками розроблено значну кількість нових методів, в основу яких було покладено визначення біохімічних особливостей доброякісних і злоякісних пухлин. Як “маркери злоякісності” використовувалися певні речовини, що дозволило виявляти структурно-функціональні зміни в тканинах у процесі її пухлинної трансформації (Okamoto T., 2001; Puxeddu E., 2001).
Дослідження молекулярних змін у пухлинах ЩЗ показали, що вже на ранніх стадіях пухлинного росту визначаються зміни в експресії тиреоїдної пероксидази (ТПО) (De Micco С.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11 



Реферат на тему: Маркери малігнізації у цитологічній діагностиці захворювань щитоподібної залози

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок