Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Безкоштовно реферат на тему: Багатозначність дієслів конкретної фізичної дії в СУЧАСНІЙ українській ЛІТЕРАТУРНІЙ мові

Загрузка...

Багатозначність дієслів конкретної фізичної дії в СУЧАСНІЙ українській ЛІТЕРАТУРНІЙ мові / сторінка 11

Назва:
Багатозначність дієслів конкретної фізичної дії в СУЧАСНІЙ українській ЛІТЕРАТУРНІЙ мові
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,02 KB
Завантажень:
326
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Виникнення нових переносних значень у дієслова можна пояснити також екстралінгвістичними чинниками. Крім згаданих, на семантичні зміни дієслова може впливати його контекстуальне оточення (лексико-синтаксичне чи синтаксико-фразеологічне), аспектуальні характеристики лексеми, звукове оформлення та лексична система, в якій воно існує.
Полісемія пов’язана з лексичною синонімією та словотвором. Закон семантичної аналогії, згідно з яким синоніми розвивають однакові переносні значення, є підтвердженням впливу на розвиток багатозначності системних зв’язків.
У семантиці перехідної дієслівної лексеми зафіксовано її суб’єктні та об’єктні зв’язки, суб’єктна і об’єктна спрямованість дії, тому семантичні варіанти дієслова формуються зазвичай у результаті складних взаємовідношень між дієсловом і тими розрядами слів, які можуть виступати у сполученні з ним.
Дієслівна полісемія ґрунтується на засадах логічної і семантичної валентності. Лексико-семантичні варіанти багатозначного дієслова можна ідентифікувати у відповідних контекстах, бо план змісту дієслівної лексичної одиниці реалізується не ізольовано, а в безпосередніх зв’язках з іншими лексемами у межах висловлення. Семантична валентність уточнює семантику логічних актантів на рівні таксономічних класів. Логічна та семантична валентності повязані між собою і визначають семантичну модель ситуації.
У формуванні нових значень дієслів конкретної фізичної дії беруть участь семантичні ознаки первинного значення, а також семантичні категорії, що уточнюють семантику дієслова. Визначальними для формування переносної семантики дієслів конкретної дії виступають семантичні категорії суб’єкта та об’єкта: конкретність/абстрактність, істота/неістота, персональність/ імперсональність (особа/неособа). Значення дієслова варіюється відповідно до семантики іменників, що виступають у ролі суб’єкта та об’єкта дієслівної дії.
Поява іменників з абстрактною (пропозитивною) семантикою у ролі об’єктів при дієслові КФД веде до його узагальненості, дематеріалізує дієслово (будувати гіпотези, різати душу, зруйнувати стосунки, знищити віру, кремсати життя тощо); при цьому абстрактні іменники зазнають опредметнення, конкретизації.
Семантичну деривацію завжди супроводжує зміна семантичної сполучуваності. За дієслівної метафоричної деривації відбувається активне зрушення таксономічного класу суб’єкта та об’єкта у напрямку від людини, природних явищ, фізичних артефактів, техніки до інтелектуальних артефактів, соціальних, емоційних та психічних явищ (зарубати ворога – зарубати статтю, різати галушки – різати на іспиті, розтопити олово – розтопити сумніви, колупати землю – колупати на серці).
Архаїчні семеми, що належать до маргінальних явищ мови, і застарілі значення, що використовуються в сучасному літературному мовленні для стилізації мовлення, відбивають живі процеси розвитку семантичної структури слова (ускладнення, спрощення, переінтеграцію ЛСВ) та словникового складу мови в цілому, а також взаємодію різних компонентів вихідного значення дієслова. Архаїчні (застарілі) номінації пов’язані з архаїзацією контекстного оточення лексеми, а також зникненням відповідних мовних фактів: гризти „терти, тиснути (про взуття)”, кувати речі недобрії „плести плітки”, мостити „робити постоли”, варити „повчати, читати науку”, стругати вулиці „чистити” тощо.
Сленгові деривати гатити (ціну), мовчанка задовбала, різати диски, вирубатися від втоми, рубати в математиці, сікти (варити) в комп’ютерах є зразком мовної тенденції до технократизму та антропоцентризму, їх виникнення пов’язане із загальною тенденцією демократизації суспільства та мови.
Індивідуально-авторські (оказіональні) значення характеризуються невисокою частотністю вживання, новизною, стилістичним та емоційно-оцінним забарвленням: копирснути кудись „полетіти”, руйнувати увагу „заважати”, копати очима „дивитися”, гризти „розмивати”, мостити „недбало будувати що-небудь” тощо.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Реферат на тему: Багатозначність дієслів конкретної фізичної дії в СУЧАСНІЙ українській ЛІТЕРАТУРНІЙ мові

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок