Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> реферат українською: РОДИННО-ШКІЛЬНИЙ ВИХОВНИЙ ПРОСТІР ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА

РОДИННО-ШКІЛЬНИЙ ВИХОВНИЙ ПРОСТІР ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА / сторінка 5

Назва:
РОДИННО-ШКІЛЬНИЙ ВИХОВНИЙ ПРОСТІР ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,53 KB
Завантажень:
448
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Сутність виховання в такому просторі полягає в формуванні готовності підлітка до взаємодії з соціумом, тобто простором у широкому соціальному значенні.
У дисертаційному дослідженні здійснено глибокий аналіз питання взаємозв’язку процесів соціалізації, виховання та саморозвитку особистості, умовний ступінь погодженості яких визначається такими чинниками: взаємообумовленість фізичного та психічного розвитку дитини, соціальна спрямованість виховання, взаємозв’язок особистості та близького оточення, взаємозалежність особистісного мотиваційного поля (мотиви, потреби, інтереси) та соціальних установок. Ознакою успішності процесу соціального становлення особистості підлітка є його готовність взаємодіяти з соціумом. Нами виділяються три шляхи формування цієї ознаки: перший шлях, коли дорослі самі формують ті чи інші життєві компетентності підлітків у практиці особистісних взаємовідносин; другий – набуття життєвого досвіду відбувається в стосунках з ровесниками; третій – одночасно і в стосунках з дорослими, і в стосунках з однолітками. На разі набуває великої значущості пошук сучасних підходів до визначення змісту і форм взаємодії сім’ї та школи, серед яких надаємо перевагу діяльнісно-комунікативному, що сприяє встановленню партнерських відносин між усіма учасниками виховного процесу.
Нами подається характеристика таких форм партнерства сім’ї та школи: активна, конструктивна, пасивна, деконструктивна. Активне партнерство визначається добровільною участю родин у життєдіяльності школи, позитивною реакцією на педагогічні зауваження та поради відносно рівня вихованості підлітків, усвідомленням батьками потреби в оволодінні педагогічними знаннями, позитивним прикладом батьків та гуманістичними взаємовідносинами на рівні "учень-батьки-вчителі". Конструктивне вказує на те, що сім’я не відмовляється від участі в життєдіяльності школи, але не виявляє при цьому добровільної ініціативи; батьки беруть до уваги педагогічні зауваження та поради, але не завжди адекватно на них реагують; батьки відвідують форми підвищення своєї педагогічної культури за вимогою класного керівника; рідко, але виникають непорозуміння між учасниками навчально-виховного процесу. Пасивне відрізняється відсутністю в батьків інтересу до шкільних справ, байдужим ставленням сім’ї до педагогічних зауважень та порад, відсутністю позитивного зворотного зв’язку між школою та родиною. Деконструктивне має ознаки відчуження батьків від школи, агресивного ставлення до педагогічних порад, а тим більше зауважень.
За умови активного партнерства сім’ї та школи виховний простір набуває цілісності та відповідності його стратегічній меті - формуванню готовності підлітка взаємодіяти з соціумом.
У другому розділі “Експериментальна модель формування готовності підлітка взаємодіяти з соціумом засобами родинно-шкільного виховання” дано характеристику системи формування готовності підлітка взаємодіяти з соціумом засобами родинно-шкільного виховання, розглянуто педагогічні аспекти співпраці сім’ї та школи з метою створення цілісного виховного простору, висвітлено хід формувального етапу експерименту, проаналізовано результати дослідження.
У цьому розділі акцентується увага на сутнісній характеристиці системи формування готовності підлітка взаємодіяти з соціумом, визначено такі її ознаки: соціальна (за субстанціональною ознакою), інтегрована (за сукупністю дій вихователя і вихованця в процесі їх діяльності та спілкування), відкрита (за характером взаємодії індивіда з оточуючим світом), ціннісноутворювальна (за характером ставлення особистості до дійсності), розвивальна та цілеспрямована.
Вихідними для експериментальної моделі стали такі положення: 1) розвиток особистості є суспільно обумовленим процесом, провідна роль у соціальному становленні особистості належить вихованню; виховання спрямовує та забезпечує організацію всього освітнього процесу у відповідності з особистісними та суспільними цінностями, цілями, потребами і мотивами; 2) соціалізація підлітка відбувається послідовно на певних життєвих етапах, тому домінуючим фактором її успішності є фактор родинно-шкільного виховного простору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: РОДИННО-ШКІЛЬНИЙ ВИХОВНИЙ ПРОСТІР ЯК ФАКТОР СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок