Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> САКРАЛЬНЕ ТА ПРОФАНІЧНЕ В КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ СИМВОЛІЦІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ

САКРАЛЬНЕ ТА ПРОФАНІЧНЕ В КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ СИМВОЛІЦІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ

Назва:
САКРАЛЬНЕ ТА ПРОФАНІЧНЕ В КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ СИМВОЛІЦІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,48 KB
Завантажень:
131
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 
ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ДЕМЧУК РУСЛАНА ВІКТОРІВНА
УДК 246.6: 726.6.052 (477-25)
САКРАЛЬНЕ ТА ПРОФАНІЧНЕ В КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ СИМВОЛІЦІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ
Спеціальність 09.00.11 — релігієзнавство
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук
Київ—2001


Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному університеті “Києво-Могилянська Академія”
Науковий керівник: |
доктор філософських наук , професор
Кримський Сергій Борисович
(Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, провідний науковий співробітник).
Офіційні опоненти: | доктор філософських наук, професор
Кралюк Петро Михайлович
(Рівненський інститут слов’янознавства Київського інституту “Слов’янський університет”
проректор з наукової роботи).
кандидат філософських наук
Харьковщенко Євген Анатолійович
(Білоцерківський аграрний університет,
доцент кафедри філософії та політології).
Провідна установа: | Київський Національний університет імені Т.Г.Шевченка (кафедра релігієзнавства)
Міністерства освіти і науки України
Захист відбудеться “_16_” __листопада__ 2001 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.161 03 в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (01001, Київ, вул. Трьохсвятительська,4)
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України (01001, Київ, вул. Трьохсвятительська,4)
Автореферат розісланий“_13_” __жовтня___ 2001 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради,
кандидат філософських наук Бучма О.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Глобальні світові процеси й модернізаційні перетворення ХХ століття детермінували зміни світоглядних і ціннісних орієнтирів різноманітних культурних традицій. Діяльність людства, яке опинилось на межі виживання, набула есхатологічної спрямованості.
У вирі цих перетворень виявилась Україна, яку намагались розчинити, позбавити індивідуальних рис, а її народ привести до моральної деградації та нівелювання української національної ідентичності.
За таких складних цивілізаційних умов одним із чинників самозбереження нації є світоглядна інтеграція індивідуумів в єдиному українському мовно-культурному просторі на базі смислобуттєвих цінностей, що гарантують кожній окремій людині статус мети, а не засобу (“гвинтика”). Довічно актуальним і привабливим для людини є потяг до смислових матриць, завдяки яким функціонують архетипи культури, соціальні інваріанти життя, протофеномени наукового пізнання.
Але “Відродження” не означає просто повернення, воно є певною реконструкцією, тому першорядного значення набувають ті висновки, що формулює сучасне, аналізуючи минуле заради майбутнього.
Уже понад тисяча років історична доля України поєднана з православною Церквою. Після запровадження на теренах Давньоруської держави християнства Київ із храмом Софії став уособленням впорядкованого Космосу, що протистояв навколишньому Хаосу нескінченного Степу, вдало протиставляючи йому софійність окресленого міськими мурами простору. Сакральність храму розповсюджувалася на “град”, а той, в свою чергу, екстраполював її на щойно створену християнську державу — “Святу Русь”. Отже, доцільно розглянути етнокреативну ідею, що була закодована в символіці головного храму Києва та її міфологічне обґрунтування, яка знаходить певне відлуння й нині, в час розбудови незалежної української держави, духовного відродження України.
Сакральне та профанічне не є виключно академічною проблемою. Ця тема має широкий світоглядний контекст, що стосується концепції кенозису – сходження Божественного до людського, олюднення Боголюдини. Якщо профанічне – це сфера недовершеного, а Бог є абсолютною довершеністю, то проблема кенозису вирішується через символізацію, символи, а символізація дозволяє за філософською традицією, що йде з Візантії, виявляти Божественне не тільки в небесному, а й у земному. Тому проблема символізації, символів буття та софійності є методологічним ґрунтом формування концепції “Святої Русі”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 



Реферат на тему: САКРАЛЬНЕ ТА ПРОФАНІЧНЕ В КУЛЬТУРНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ СИМВОЛІЦІ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок