Головна Головна -> Реферати українською -> Дисертації та автореферати -> Генеза поняття духовності в педагогічній думці України (друга половина ХІХ – 20-ті роки ХХ століття)

Генеза поняття духовності в педагогічній думці України (друга половина ХІХ – 20-ті роки ХХ століття)

Назва:
Генеза поняття духовності в педагогічній думці України (друга половина ХІХ – 20-ті роки ХХ століття)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,42 KB
Завантажень:
232
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 
Інститут педагогіки АПН УКРАЇНИ
Прищак Микола Дем’янович
УДК 37.013.73 (09) (477)
Генеза поняття духовності в педагогічній думці України
(друга половина ХІХ – 20-ті роки ХХ століття)
13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Київ – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.
Науковий керівник кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник
Березівська Лариса Дмитрівна,
Інститут педагогіки АПН України,
докторант.
 
Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор,
дійсний член АПН України
Зязюн Іван Андрійович,
Інститут педагогічної освіти і освіти
дорослих АПН України, директор;
кандидат педагогічних наук, професор,
Коваленко Євгенія Іванівна,
Ніжинський державний університет
ім. Миколи Гоголя, завідувач
кафедри педагогіки.
Захист відбудеться ------------жовтня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки
АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52 д.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту
педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52 д.)
Автореферат розісланий 4 вересня 2007 року.
В. о. вченого секретаря
спеціалізованої вченої ради О.І. Пометун
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність і ступінь досліджуваності проблеми. Розбудова державності, процеси входження України в європейський та світовий економічний, культурний, комунікативний простори потребують світоглядної визначеності. Однією з найважливіших в орієнтаційних виборах є сфера духовності. На цьому акцентується в положеннях Державної національної програми “Освіта” (Україна XXI століття) (1993), яка базовим методологічним принципом реформування освіти визначає “забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості”1, Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти (1996), Законі України “Про освіту” (1996), Постанові загальних зборів АПН України “Теорія і практика духовно-морального виховання дітей та молоді” (2005), інших нормативних документах.
Дискусія, яка ведеться в суспільстві щодо подальших шляхів розвитку освіти, висвітлює суперечність розуміння сутності духовності, що проблематизує її буттєву і категорійну ідентифікації. Тому концептуальна визначеність поняття дозволить науковцям чіткіше сформулювати цілі та зміст педагогічного процесу.
За радянських часів учені розглядали духовність, в основному, крізь призму свідомості, мислення й інтелекту людини, як вираження її внутрішнього світу (Л.Виготський, Е.Ільєнков, М.Каган, О.Леонтьєв, М.Мамардашвілі, С.Рубінштейн та ін.). Активно розроблявся соціологічний напрямок (Л.Коган, В.Толстих, А.Уледов та ін.). Релігійні та національні аспекти духовності, проблеми виховного ідеалу аналізувалися представниками української діаспори (Г.Ващенко, О.Кульчицький, В.Липинський, І.Мірчук, О.Сірополко, О.Чижевський, В.Янів, С.Ярмусь та ін.).
Дев’яності роки XX ст. характеризуються зростанням інтересу до проблеми, плюралізмом підходів, відмовою від ідеологізації досліджень. Спільним для наукових пошуків є розгляд духовності на основі аналізу понять „духовне життя”, „духовний світ”, їх складників та чинників, хоча саме поняття часто залишалося поза межами філософської, психологічної та педагогічної рефлексій.
Проблеми духовності досліджують українські вчені: І.Бичко, Г.Горак, В.Табачковський (формування людини); І.Бех, А.Кавалєров, С.Кримський, С.Пянзін (духовні цінності); В.Андрущенко, І.Бичко, О.Вишневський, М.Лук (національний та національно-культурні аспекти); О.Вишневський, К.Настояща (релігійний аспект); А.Лекторський (духовність та раціональність) та ін.
Активно розгортається дискурс філософії постмодерну, який базується на відмові від абсолютних істин, на плюралізмі, діалозі ідей, світоглядів, цінностей, методологічних принципів буттєвої та категорійної ідентифікацій духовності. Проблема знайшла своє відображення в працях В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16 



Реферат на тему: Генеза поняття духовності в педагогічній думці України (друга половина ХІХ – 20-ті роки ХХ століття)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок