Головна Головна -> Реферати українською -> Фізична культура -> Лікувальна фізкультура (ЛФК) для осіб із захворюваннями органів травлення, масаж у лікуванні розтягнення зв'язок суглобів

Лікувальна фізкультура (ЛФК) для осіб із захворюваннями органів травлення, масаж у лікуванні розтягнення зв'язок суглобів

Назва:
Лікувальна фізкультура (ЛФК) для осіб із захворюваннями органів травлення, масаж у лікуванні розтягнення зв'язок суглобів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,57 KB
Завантажень:
282
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
ЛФК є важливим чинником у системі лікування та реабілітації осіб із захворюваннями органів травлення. Застосування її дозволяє не тільки підвищити ефективність лікування на усіх етапах реабілітації, а й раціонально обмежити медикаментозну терапію.

Більшість гастроентерологічних хвороб супроводжується порушенням різних відділів ЦНС. Розлади центральної регуляції вегетативних функцій призводять до розвитку патологічного процесу в органах травлення, що, в свою чергу, негативно впливає на стан ЦНС, посилюючи наявні зміни й утворюючи зачароване коло.

Особливості методики ЛФК у лікуванні хронічного гастриту

Мета ЛФК: усунення запального процесу; нормалізація нейрогуморальної регуляції травлення; поліпшення моторної та секреторної функцій травного каналу; стимулювання крово- та лімфотоку в органах черевної порожнини, профілактика застійних явищ у них; зміцнення м'язів живота і промежини, регуляція внутрішньочеревного тиску; розвиток повного дихання; поліпшення психоемоційного стану; загальнозміцнювальна дія.

Протипоказання: значний больовий синдром, багаторазове блювання.

Спеціальні вправи у хворих на хронічний гастрит спрямовані на тренування м'язів живота, діафрагми і промежини, а також на розслаблення.

Заняття ЛФК проводять у 3 періоди. 1-й період відповідає гострій та підгострій формам захворювання. Протягом нього в основному використовують вихідне положення лежачи на спині та сидячи; у разі поліпшення стану можливе положення стоячи та лежачи на животі (для підвищення внутрішньочеревного тиску). Виконують полегшені гімнастичні вправи в поєднанні зі статичними та динамічними дихальними вправами, у спокійному темпі, ритмічно. Якщо ослаблена моторно-евакуаторна функція шлунка, рекомендують після їди лягати на правий бік. У цьому положенні можна виконувати елементарні вправи руками в поєднанні з глибоким диханням. Тривалість процедури від 8—10 до 15 хв залежно від рухового режиму.

У 2-й період до занять, крім загальнозміцнювальних, включають спеціальні вправи з акцентом на діафрагмальне дихання та розслаблення.

Навантаження на м'язи живота мінімальне, але наприкінці періоду воно зростає. Поступово вводять вправи та ігри з різними предметами. Тривалість процедури ЛГ — 20—25 хв.

У 3-й період навантаження збільшують та ускладнюють, використовуючи вправи на координацію, різні види циклічних навантажень. Для поліпшення рухової функції шлунка призначають ходьбу в середньому темпі (до ЗО хв). Включають спортивні та рухливі ігри, плавання, катання на ковзанах, прогулянки на лижах. Тривалість індивідуальних процедур ЛГ — 25 хв, групо-вих — 35 хв.

Для хворих на хронічний гастрит з підвищеною секрецією шлунка заняття ЛГ проводять перед їдою і з наростаючим навантаженням.

Рекомендують вправи для середніх та великих м'язових груп з багаторазовими повтореннями, махові рухи, вправи з гімнастичними предметами, їх поєднують із вживанням мінеральної води, яка гальмує шлункову секрецію (лужанська, поляна квасова, боржомі та ін.). Воду п'ють за 1—1,5 год до їди, перед заняттям ЛФК.

У хворих на гастрит із секреторною недостатністю секреторну і моторну функції шлунка стимулюють за допомогою помірних фізичних навантажень. Застосовують загальнорозвиваючі вправи з обмеженою амплітудою рухів та невеликою кількістю повторень, спеціальні вправи з поступовим збільшенням навантаження. Намагаючись підвищити тонус ЦНС та створити позитивне емоційне тло, використовують групові заняття, вправи з пересуванням, рухливі ігри, естафети, музичний супровід. Мінеральну воду (миргородська, нарзан кримський, єсентуки № 4 та ін.) приймають через 20—40 хв після занять ЛГ, за 15—20 хв до їди. Бальнеотерапію доповнює застосування ванн, лікувальної грязі, загальних обливань та обтирань.

Широко використовують сегментарно-рефлекторний масаж. З інших фізичних методів лікування у фазі загострення захворювання призначають грілку, солюкс, інфрачервоні промені, діатермію, поле УВЧ; у фазі неповної ремісії — парафінові аплікації; повної ремісії — озокерит, лікувальну грязь. В осіб із підвищеною секрецією перевагу надають анодній гальванізації шлунка, полям УВЧ та НВЧ, електрофорезу новокаїну, електросну. В осіб зі зниженою секрецією використовують катодну гальванізацію шлунка, індуктотермію, електрофорез кальцію, ультрафіолетове опромінення. Добрі результати дають оксигенотерапія та кліматотерапія.

Масаж у лікуванні розтягнення зв'язок суглобів

Розтягнення зв'язок — пошкодження, що супроводжуються зміщенням і порушенням цілості суглобів. Травмованими можуть виявитися місця прикріплення зв'язок, клітковина, що оточує суглоб, синовіальна оболонка суглобів, сухожилки, хрящ, м'язи, судини, нерви. Можуть бути й інші пошкодження. Розтягнення зв'язок супроводжується гострим болем під час руху, пухлиною на місці травми, запаленням суглобів.

Масаж сприяє зменшенню болю, поліпшенню крово- і лімфотоку в пошкодженій ділянці, відновленню нормальної діяльності суглоба.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Лікувальна фізкультура (ЛФК) для осіб із захворюваннями органів травлення, масаж у лікуванні розтягнення зв'язок суглобів

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок