Головна Головна -> Реферати українською -> Фізична культура -> Плавання: сторінки історії, визначення і зміст предмету, класифікація і термінологія

Плавання: сторінки історії, визначення і зміст предмету, класифікація і термінологія

Назва:
Плавання: сторінки історії, визначення і зміст предмету, класифікація і термінологія
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,68 KB
Завантажень:
451
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Чи можна точно встановити, коли люди навчилися плавати? Історичні памятки свідчать про те, що наші предки, які селилися на морському узбережжі, біля річок і озер, використовували плавання як важливу прикладну навичку. Первісні люди добували їжу, збираючи плоди і коріння дикоростучих рослин, полюючи на тварин, ловлячи рибу, молюски. При цьому їм часто доводилося переправлятися через струмки і річки. В одній з гробниць стародавнього Єгипту, спорудженій понад чотири тисячі років тому, зображено плавця. Одна його рука виконує гребок у воді, друга випрямлена над її поверхнею, ноги виконують рух у вертикальній площині. Малюнок свідчить про те, що стародавні єгиптяни вміли плавати способом, який нагадує сучасний кроль. В усипальниці єгипетського фараона знайдено друге зображення на камені, яке нагадує техніку брас: плавець лежить на грудях із зігнутими, як у жаби, ногами й розведеними в сторони руками.

Вперше почали застосовувати плавання, як засіб фізичного виховання, стародавні греки вважаючи, що людям, які не вміють плавати й рахувати, не можна довірити службу.

У римських легіонерів у військовій підготовці важливе місце посідало навчання плаванню, зокрема, з повним спорядженням. Видатні римські полководці Юлій Цезар, Марк Антоній, Октавіан Август, Гней Помпей були не тільки самі вправними плавцями, а й здібними, вмілими вчителями своїх воїнів.

Словянські народи здавна славилися добрими плавцями. Так у IХ -Х ст. під час походів на Візантію воїни Київської Русі, яким доводилося рятуватися із човнів, що їх підпалювали вороги, кидалися у воду і зі зброєю пропливали сотні метрів, дістаючись до своїх неушкоджених кораблів.

У стародавній Греції плавання набуло поширення не тільки як прикладна навичка або гігієнічна процедура, а мало й певне спортивне значення. Так Павсаній вказує, що до програми щорічних свят у Герміоні входили змагання з музики і плавання. З повідомлень Геродота також відомо, що в Греції проводилися змагання з плавання та стрибків у воду. Нарешті є відомості, що до програми великих Істмійських ігор, які проводили кожних три роки на честь бога морів Посейдона, входили і змагання з плавання.

У стародавньому Інатьївському літописі розповідається про патріотичний вчинок руського юнака, який врятував Київ від пограбування і зруйнування кочівниками  печенігами. Обложивши Київ, коли в ньому не було князя Святослава, який з своєю дружиною був у поході, печеніги от-от могли здобути його. Бачачи це, юнак переплив Дніпро і повідомив князя. Князь повернувся з дружиною і розбив ворога.

У самостійній системі фізичного виховання словян, які відзначалися силою, сміливістю, витривалістю, плавання посідало значне місце поряд з такими вправами, як верхова їзда і стрільба з лука.

Найпоширенішими народними способами плавання в ті часи були плавання на боці і з перемінними рухами ногами і руками, що дістали назву «саженки» і були прямими прообразами спортивних способів кроль та на боці.

Вітчизняне спортивне плавання сягає в першу половину ХIХ ст. 1832 року в інженерному корпусі російської армії було проведено перші офіційні змагання за спеціально розробленими правилами. Згідно з ними звання відмінного плавця одержав той, хто вмів добре плавати на спині й животі, в одязі, стрибати у воду головою і ногами, пірнати й діставати з дна якийсь предмет.

У середині минулого століття змагання з плавання стали дуже популярні в найбільших містах Англії, яка була першою країною, де почали проводити національні чемпіонати.

У 1858 році в Австралії відбулися перші міжнародні змагання на дистанції 100 ярдів. В 1889 році на міжнародних змаганнях в Будапешті зустрілися плавці кількох європейських країн. Уже тоді ці зустрічі відбувалися в басейнах, але єдиних правил змагань ще не існувало і тому до програми включали плавання на різні дистанції  від 50 м до 2 км.

Великої популярності набули індивідуальні й групові дальні пропливи. Перший такий проплив через Ла-Манш (34,6 км) здійснив в 1875 році капітан англійського флоту М. Вебб. Цю дистанцію він подолав за 22 години. Лише через 36 років було показано кращий результат. Відтоді сотні людей перепливали Ла-Манш, і тепер рекорд швидкості на цій марафонській дистанції становить 9 год 35 хв.

У другій половині ХIХ ст. найбільш поширені були три способи плавання: плавання на боці, треджен і брас на грудях.

Народний спосіб плавання на боці добре відомий у багатьох країнах. Вдосконалений англійцями в середині ХIХ ст., він дістав назву оверарм. В честь англійця Джеймса Треджена, який перший продемонстрував цей спосіб, і названо треджен.

Водночас в Австралії набув поширення новий спосіб, характерний безперервним рухом ніг і був продемонстрований австрійцем Р.Кевіль. Так народився кроль на грудях  найбільш швидкісний спосіб плавання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Плавання: сторінки історії, визначення і зміст предмету, класифікація і термінологія

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок