Головна Головна -> Реферати українською -> Фізична культура -> Основи техніки легкоатлетичних стрибків

Основи техніки легкоатлетичних стрибків

Назва:
Основи техніки легкоатлетичних стрибків
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
48,32 KB
Завантажень:
98
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
План

1. Вступ

2. Розбіг і підготовка до відштовхування

3. Відштовхування

4. Поле

5. Приземлення



Вступ

Ціль легкоатлетичних стрибків – стрибнути якомога вище чи далі. Результативність стрибка визначається в першу чергу початковою швидкістю і кутом вильоту тіла стрибуна. У залежності від виду стрибка його польотна частина має відповідну траекторію руху тіла стрибуна. Свої особливості є в потрійному стрибку, де чергуються опорні і польотні частини стрибка – опорна, друга ( з моменту відділення рук від тичини ) – безопорна.

При аналізі техніки стрибків варто базуватися також на біомеханічних закономірностях, викладених у розділах «Основи техніки ходьби» і «Основи техніки бігу», оскільки в цих вправах ведучим також є відштовхування від опори.

Кожен стрибок – цілісна дія, але його можна розчленувати на наступні складові частини:

1. Розбіг і підготовка до відштовхування – від початку розбігу до моменту постановки ноги на місце відштовхування.

2. Відштовхування – від моменту постановки ноги на місце відштовхування до його закінчення.

3. Політ – з моменту відділення товчкової ноги від опори до зіткнення з землею.

4. Приземлення – з моменту зіткнення з землею до повного припинення руху тіла.

Розбіг і підготовка до відштовхування

Розбігом надається тілу горизонтальна швидкість, необхідна для виконання стрибка.

Вихідне положення стрибуна перед розбігом повинне бути завжди однаковим і звичної. Звичайно при цьому тулубі нахилено вперед, ноги трохи зігнуті, руки напівзігнуті. У цілому така поза нагадує стартове положення при бігу. Підтянутість, зібраність, спрямований уперед погляд, концентрація уваги характеризують правильне вихідне положення стрибуна.

Розбіг виконується з прискоренням, найбільша швидкість досягається крокам. Однак для кожного виду стрибка розбіг має особливості: у характері прискорення, у ритмі кроків і їхній довжині. Наприкінці розбігу ритм і темп кроків змінюються в зв'язку з підготовкою стрибуна до відштовхування. Це також зменшує утрату швидкості, придбаної в розбігу. У зв'язку з цим співвідношення довжини останніх 3-4 кроків розбігу і техніка їхнього виконання мають деякі особливості в кожнім виді стрибка.

Швидкість розбігу і швидкість відштовхування взаємозалежні. Останні кроки розбігу переходять у відштовхування, тому чим швидше останні кроки, тим відносно швидше відштовхування. Крім того, перехід стрибуна від розбігу до відштовхування – важливий елемент техніки стрибка, значною мірою визначальний його успішність.

В усіх стрибках з розбігу нога ставиться не місце відштовхування швидко й енергійно, причому так, щоб до моменту зіткнення з ґрунтом вона була майже випрямлена. У такім положенні нога легше переносить велике навантаження, більш пружно амортизує згинання й ефективніше розгинається. У момент постановки ноги на місце відштовхування точка опори знаходиться завжди трохи перед проекції тіла стрибуна на землю. Чим під великим кутом має бути відштовхування, тим відносно далі вперед ставиться нога і тем більше відстань від точки опори до проекції тіла стрибуна. Важливо, щоб перехід з цього положення до відштовхування відбувався активним зусиллям стрибуна. Це відстань найбільше при стрибку у висоту і значно менше при інших стрибках.

Відштовхування

Задача відштовхування зводиться до зміни напряму руху тіла стрибуна, чи, іншими словами, до повороту вектора швидкості тіла на деякий кут нагору. Причому початкова швидкість вильоту тіла завжди менше швидкості розбігу. Утрати швидкості обумовлені тим, що опорна нога ставиться на ґрунт перед проекції центра тіла. Чим більше відстань від крапки проекції центра тіла до місця опори, тим більше утрати швидкості.

Механізм відштовхування варто спочатку розглянути на прикладі стрибка з місця у висоту. Тут перш, ніж відіпхнуться, треба зігнути ноги і нахилити тулуб. З цієї пози і відбувається відштовхування, тобто розпрямлення ніг і тулуба. У цьому випадку в момент випрямлення тіла стрибуна діють дві сили, рівні по величині і спрямовані в протилежні сторони. Одна з них прикладена до опори і спрямована вниз, інша прикладена до тіла стрибуна (сила реакції опори) і спрямована нагору. Тому що тверда опора ґрунту (без врахування його деформації) протидіє руху вниз, тіло стрибуна під впливом відбитої від опори реактивної сили буде переміщатися тільки вертикально нагору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Основи техніки легкоатлетичних стрибків

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок