Головна Головна -> Реферати українською -> Фізична культура -> Основи техніки спортивної ходьби

Основи техніки спортивної ходьби

Назва:
Основи техніки спортивної ходьби
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
59,63 KB
Завантажень:
240
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Розгляд техніки спортивної ходьби зручно розпочинати із аналізу характерних рухів спортсмена впродовж одного циклу - подвійного кроку. Одним з найважливіших елементів техніки спортивної ходьби є раціональне винесення та постановка ноги на грунт.

Цикл спортивної ходьби складається з двох періодів одиночної опори і двох подвійної опори (рис.1).

Період одиночної опори складається з двох фаз – задній крок і передній крок. Перша фаза – задній крок - починається з моменту зняття ноги з опори і закінчується моментом вертикалі, коли ЗЦМТ знаходиться точно над центром тиску на площину опори, носок махової ноги в цей момент знаходиться біля носка опорної. Друга фаза починається з моменту вертикалі і закінчується моментом постановки ноги на опору. Третя фаза – перехід з однієї ноги на іншу - відповідає двохопорному періоду. Отже, один цикл рухів при ходьбі складається з шести фаз.

Розглядати техніку спортивної ходьби доцільніше з моменту вертикалі (рис.2 кадр 1 і 7), коли ЗЦМТ знаходиться точно над опорною ногою (рис.2).

Опорна нога в цьому положенні випрямлена. Друга нога (махова) в зігнутому положенні виноситься стегном вперед і дещо вгору (кадри 2-3). Одночасно з просуванням тіла вперед опорна нога з вертикального положення переходить в нахилене (кадри 2-4), лишаючись випрямленою. Граничного нахилу нога досягає в момент закінчення переходу з усієї стопи на носок. Махова нога, після випрямлення в колінному суглобі ставиться п’ятою на грунт. У цей момент скорохід опиняється в двоопорному положенні, спираючись на грунт носком випрямленої ноги і зовнішньої частини п'яти іншої ноги, що стоїть попереду (кадр 4). Двоопорне положення – фаза переходу опори з однієї ноги на другу триває 0,055 – 0,005 с. Після відштовхування і переходу в одноопорне положення (кадр 5) махову ногу за рахунок повороту таза, згинають у колінному суглобі і, не піднімаючи стопу високо над грунтом, проносять вперед (кадри 6-7). При руху вперед махова нога в момент вертикалі має найбільший кут згинання у колінному суглобі (кадр 6). При продовженні руху ногу розгинають у колінному суглобі (172-179°) і м’яко ставлять випрямленою на грунт. При закінченні руху, ця нога стає опорною.

При спортивній ходьбі необхідно уникати бокових відхилень ЗЦМТ від прямолінійного шляху. Розвертання стоп назовні і постановка їх по двох паралельних лініях збільшують розмах бокових коливань. Тому скороходи намагаються ставити стопи внутрішнім краєм впритул до прямої лінії (рис. 3, А) або на пряму лінію, якщо її намалювати на землі (рис. 3, Б). Лише в окремих випадках (відповідно до індивідуальних особливостей спортсмена) стопи ставляться трохи розвернутими назовні (рис.3, В).

Зменшення бокових і вертикальних коливань ЗЦМТ або зведення їх до мінімуму – одне з основних завдань спортивної ходьби. Рухи руками під час ходьби сприяють збереженню рівноваги. Разом із рухами рук відбуваються повороти тулуба, що врівноважує повороти таза навколо вертикальної осі. Руки зігнуті і рухаються в напрямі вперед – всередину і назад, кисть розслаблена. Згинання рук у ліктьових суглобах залежить від швидкості ходьби: чим вища швидкість, тим більше руки згинаються. В крайньому передньому положенні руки зігнуті під кутом 90-100°, в крайньому задньому – 103-109° і в момент вертикалі, коли руки опущені – 117-120°.

Характерні риси спортивної ходьби

1. Швидкість пересування 2.6 м/с, або 15 км/год (при звичайній ходьбі 4-5 км/год).

2. Розмах вертикальних коливань при спортивній ходьбі становить 4-6 см.

3. Частота рухів (темп) – до 210 кроків/хв.

4. Довжина кроків – 110-120 см.

5. Кут постановки ноги на грунт 63-70°, із збільшенням швидкості ходьби він зменшується на 5°.

6. Кут відштовхування 43-57°, а при збільшенні швидкості ходьби змінюється на 3°.

7. В момент вертикалі опорна нога випрямлена.

8. Значні рухи таза навколо поперекової, сагітальної і особливо вертикальної осі.

9. Тулуб під час ходьби нахилений вперед до 2-3°.

Правилами змагань передбачається безперервний контакт ноги з опорою. Порушення цього правила два рази, а на фінішній прямій один раз призводить до зняття спортсмена зі змагань. Зауваження спортсмен може отримати не тільки за перехід до бігу, але і за відсутність повного, хоч би на мить, випрямлення опорної ноги. До особливостей суддівства слід віднести те, що два зауваження мають право зробити різні судді.

Рис.4. Техніка спортивної ходьби

Список використаної літератури

1. Колодій О.В., Лужковський Є.М., Ухов В.В. Легка атлетика та методика викладання. – М., 1985.

2. Коробейніков М.К., Міхеєв А.А., Ніколенко І.Г. Фізичне виховання. – М., 1989.

3. Кривоносов М.П., Юркевич Т.П. Методика навчання легкоатлетичних вправ. – Мінськ, 1986.

4. Кукушкин А.П., Хоменков Л.С., Срепанченок И.А. Легкая атлетика. – М., 1957.

5. Кушмелюк В.І. Організація, суддівство та обладнання змагань з легкої атлетики. – Івано-Франківськ, 2003.

6. Легкая атлетика. Правила соревнований. – М., 1978.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Основи техніки спортивної ходьби

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок