Головна Головна -> Реферати українською -> Фізична культура -> Фізкультурно-оздоровча робота школі. Комплекси вправ для: очей, постави, психічної саморегуляції

Фізкультурно-оздоровча робота школі. Комплекси вправ для: очей, постави, психічної саморегуляції

Назва:
Фізкультурно-оздоровча робота школі. Комплекси вправ для: очей, постави, психічної саморегуляції
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,85 KB
Завантажень:
250
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Фізкультурно-оздоровча робота — важлива частина педагогічного процесу. Особливого значення вона набуває у зв'язку зі зростанням навантаження на молодших школярів, збільшенням кількості хворих дітей, несприятливими екологічними умовами, гіподинамією.

Фізичне виховання спрямовується на формування навичок здорового способу життя, позитивного ставлення до фізичної культури, гігієни, спорту, на удосконалення і розвиток рухових якостей, формування правильної постави, виховання морально-вольових якостей.

Організація фізкультурно-оздоровчої роботи потребує продуманого, творчого підходу, особливо — якщо група різновікова. Вихователь має бути обізнаний зі станом здоров'я, рівнем фізичного розвитку кожного учня, і відповідно до цього регулювати навантаження. Для занять фізкультурою доцільнішим є поділ учнів на групи не за віком, а за станом здоров'я.

Найкращим шляхом оптимізації рухового режиму в ГПД в сучасних умовах є використання фізкультхвилинок (2—3 хв), фізкультпауз (10—15 хв). Такі нетривалі заняття сприяють підвищенню працездатності, знімають фізичне і емоційне напруження. До фізкультхвилинок і пауз включаються вправи для збереження зору, корекції плоскостопості, постави. Діти можуть виконувати вправи індивідуально або групами під керівництвом старших учнів. Можна виконувати вправи за малюнками або просто потанцювати під музику. Якщо в групі є килимок, можна виконувати вправи лежачи — це дуже корисно для розвантаження хребта.

Стопа людини має безліч біологічних точок, які «відповідають» за певні внутрішні органи. Спеціальні масажери, ходіння по мотузці, ребристій дошці, камінцях, килимках з нашитими ґудзиками є масажем підошви і активізують діяльність нервової системи та внутрішніх органів, підвищують працездатність. Бажано проводити фізкультхвилинки кожні 45—60 хв, фізкультпаузи — 1,5—2 год.

Більш тривалі заняття організуються на прогулянці або в спортзалі. Щоденне перебування на свіжому повітрі обов'язкове. Тривалість прогулянки та вибір діяльності школярів залежить від: погодних умов, попередньої діяльності, стану їхнього здоров'я, навіть від одягу. За несприятливих погодних умов краще поділити прогулянку на дві меншої тривалості. Фізкультурні заняття на прогулянці (або в спортзалі) включають вправи і рухливі ігри для закріплення навичок, здобутих на уроках фізкультури, для розвитку швидкості, спритності, орієнтування у просторі тощо. Щоб заохотити учнів, бажано проводити спортивні години як естафети, змагання, тематичні рухливі ігри («Підготовка в космонавти», «Малі Олімпійські ігри», «Козацькі розваги» тощо). У тематичні заняття можна включити питання про спорт, гігієну. На початку заняття навантаження більше, потім поступово змен-шується. Раз на місяць бажано проводити спортивне свято з участю батьків, учнів, вчителів.

Корисно відвідувати спортивні змагання старших школярів.

Ходьба — найприродніший вид руху. Вона дає роботу майже всім м'язам, задовольняє потребу в русі, дозволяє диференціювати навантаження, не потребує особливих умов. Тому для ГПД можна рекомендувати 1—2 рази на тиждень пішохідний перехід, цільову прогулянку або екскурсію. Особливо це доречно в міжсезоння.

Пішохідний перехід — прогулянка, метою якої є певне фізичне на-вантаження та формування навичок правильного ходіння. Для пішохідних переходів розробляються спеціальні маршрути (затверджені

директором школи) з визначенням часу, відведеного на них, і наванта-ження. Урізноманітнити пішохідні переходи можна рухливими іграми, спостереженнями, збиранням природного матеріалу.

Цільова прогулянка — прогулянка (орієнтовна довжина маршруту — 2,5 км) до якогось об'єкта, щоб знайти відповідь на конкретне питання (наприклад, до парку: яких птахів там можна побачити або яких дерев там більше тощо). Тобто метою прогулянки є не тільки фізичне навантаження, а й певні знання. Залежно від місцезнаходження об'єкта прогулянку можна збагатити рухливими іграми. Бажано вести щоденник цільових прогулянок і екскурсій. Цільова прогулянка, як і екскурсія, передбачає підготовчу роботу (вихователь відвідує обраний об'єкт, готує учнів до сприйняття матеріалу, нагадує відповідні правила поведінки).

Під час самопідготовки учні можуть самостійно виконувати вправи фізкультхвилинки, а ті, хто цього потребує, — корегувальні. Перерва (їх має бути 2—3) робиться, коли це зручно дитині (по закінченні певної роботи, навчального завдання), але не рідше, ніж через кожні 40 хвилин. Деякі завдання (читання, заучування напам'ять) можна виконувати стоячи — для цього бажано мати 2—3 високі парти, конторки, трибуни.

Діти, що легко стомлюються, можуть 8—10 хвилин відпочити лежачи на килимку (для цього використовуються маленькі килимки, що легко перуться).

Під час перерв доцільно використати кулькові масажери, гумову стрічку, ручні тренажери, походити з мішечком, кільцем, дощечкою на голові, виконати дихальні вправи. По закінченні завдань рекомендується зробити вправи для збереження зору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Фізкультурно-оздоровча робота школі. Комплекси вправ для: очей, постави, психічної саморегуляції

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок