Головна Головна -> Реферати українською -> Краєзнавство -> Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини

Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини

Назва:
Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,05 KB
Завантажень:
62
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини — один з відомих мистецько-культурних закладів ' Івано-Франківської області.

Ідея створення музею в Коломиї виникла у середовищі прогресивної інтелігенції наприкінці XIX століття і була палко підтримана І. Франком. Проте його організація була розпочата через багато років. 13 листопада 1926 року на засіданні управи товариства «Народний дім» було розглянуто план створення музею, розроблений В. Кобринським, затверджено його статут та назву — «Український народний музей ім. Йосафата Кобринського». 18 травня 1927 року загальні збори товариства «Народний дім» затвердили рішення управи. Організація музею була доручена Володимиру Кобринському, палкому шанувальникові народного мистецтва Гуцульщини.

Спочатку експозиція містилася у маленькій гардеробній театрального залу «Народного дому». На горищі зберігалися перші фондові збірки. В. Кобринський був багаторічним директором музею. Музейній справі він віддав багато сил і навіть власних коштів. Часто їздив по селах, звертався з відозвами до селян, інтелігенції, знаходячи серед них гарячий відгук та підтримку. Багато цінних експонатів для музею передали В. Тимінський та В. Ровенчук з села Печеніжин, І. Симчич з Верхнього Березова, лікар Левицький з Коломиї. Пізніше надійшли колекції І. Стрийського, Г. Герасимович, Л. Гарматія та інших.

Починаючи з 1926 року неодноразово ставилося питання про офіційне відкриття музею. Але панівна верхівка буржуазно-поміщицької Польщі, що окупувала західноукраїнські землі, гальмувала розвиток української культури, всіляко перешкоджала організації та відкриттю музею. Лише 31 грудня 1934 року відбулося його урочисте відкриття.

Експонати музею у той час були розгорнуті у трьох кімнатах — відділах історичного, гуцульського та культового мистецтва. Згодом «Народний дім», в організаційну структуру якого входив музей, передав йому ще дві кімнати, в одній з яких розмістився етнографічний відділ, в другій — музейний архів та бібліотека.

У роботі музею виникали великі труднощі. Він вважався громадською установою, створеною на добровільних засадах. Чіткої системи в роботі не було. Науково-освітня робота також була обмеженою. Лише раз на тиждень, у неділю, музей був відкритий для відвідування. Але й за таких умов існування національна культурна установа була небажана панівним колам. У 1937 році їм вдалося на деякий час закрити музей. Але завдяки домаганням трудящих польський уряд був змушений знову його відкрити.

Після возз'єднання західноукраїнських земель з Українською РСР у 1939 році почалася нова сторінка в житті музею. Він став державною установою, дістав усі можливості для дальшого розвитку, активної участі в культурному житті народу.

Багато шкоди музею завдала німецько-фашистська окупація. Загарбники пограбували та знищили найцінніші експонати. Повернення до нормальної діяльності музею почалося з перших днів після визволення При-карпаття у 1944 році.

У перші повоєнні роки музей мав такі відділи: гуцульського мистецтва, етнографічний, Великої Вітчизняної війни. Найбільше було в ньому експонатів з народного мистецтва, що в наступні роки остаточно вирішило профіль закладу.

До лютого 1945 року музей вважався краєзнавчим, затим йому було надано статус художнього. Одночасно було затверджено його теперішню назву.

З часом музей перетворився на справжню скарбницю народного мистецтва Гуцульщини, став широковідомим центром його популяризації. Колекції музею нараховують близько 15 тисяч експонатів. Експозиція розкриває етапи розвитку народного мистецтва Гуцульщини з кінця XVIII ст. по сьогоднішній день. Найбільші колекції одягу, тканин, вишивок. Це насамперед комплекси чоловічого та жіночого одягу з різних сіл Гуцульщини, компоненти одягу — сердаки, кептарі, кожухи тощо.

У музеї є чимало надзвичайно різноманітних за композиційним вирішенням, орнаментикою, колірною гамою одягових та інтер'єрних тканин — запасок, поясів, хусток, переміток, верет, скатертей.

Збірка чоловічих та жіночих сорочок демонструє мистецтво вишивання, багатство мотивів, композицій, колірних сполучень, технік виконання, характерних для Гуцульщини. У фондах та експозиції широко представлені декоративні тканини, килими, вишивки радянського періоду з усіх основних осередків. Це, зокрема, твори видатних народних майстрів-ткачів О. І. Горбової, Р. І. Горбового, Ю. Д. Бовича, М. Ю. Ганущака, Й. М. Джуранюка та ін.

Вирізняються твори талановитої ткалі, лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка Г. В. Василащук з села Шешори Косівського району, її творчість є новим явищем у сучасному ткацтві Гуцульщини.

Цінними художніми виробами є традиційні ліжники з найбільш характерними візерунками: «кривий», «очкатий», «російський», «лопатковий», «вуставковий» та ін.

Велику цінність мають твори заслужених майстрів народної творчості УРСР Г. Ю. Герасимович з міста Косова та П. Ф. Клим з села Виженка Вижницького району Чернівецької області, М. Сабадаш з Коломиї.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок