Головна Головна -> Реферати українською -> Краєзнавство -> Історія села Саджавк

Історія села Саджавк

Назва:
Історія села Саджавк
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
25,15 KB
Завантажень:
38
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
“На березі Прута пишається висока, дерев'яна саджавецька церква Покрови Богородиці з дзвінницею старовинної ще будови.

П'ятибанна церква у формі наземного хреста, оточена звідусіль липами, була викінчена 1912 року й зберігається до наших днів. Збудували її майстри – гуцули з Яворова Косівського повіту”.

(Із нарису М.Сербенюка “Саджавка над Прутом”)

Народна пісня, складена у Саджавці в період примусової колективізації (кінець 1940-их років)

Ой, Саджівко, що ти робиш?

Чого колгосп не заводиш?

Як я маю заводити -

Прийде Штефан1 – буде бити.

Буде бити, ще й казати,

Щоб колгоспи не в'язати.

Бо заберуть у нас поле,

І корови, і стодоли.

Замість грошей – трудодні,

Прийдуть до нас чорні дні.

Ще й церкви позакривають,

Нам історію сховають.

Діти будуть в комсомолі,

Але не матимуть долі.

Ой, Саджівко, що ти робиш?

Чого колгосп не заводиш?

Пісня Просвіти

Світло знання і науки

З міста в село перекинем,

Братові брат подасть руки,

Ми вже в неволі не згинем.

Прапор просвіти – це знак

Наших визвольних доріг:

Старець чи молод юнак,

Клич під наш прапор усіх.

Виженем темряву з хати,

Ворог укритись не зможе:

Видрем у нього всі втрати,

Ти допоможеш нам, Боже.

Василь Щурат

Вони не повернулися з “січового походу”.

Із проголошенням 1 листопада 1918 р. ЗУНР багато саджавських селян пішли добровольцями до Української Галицької Армії (УГА). У боях за волю України в 1918-1920 рр. загинули наші односельчани:

Мочернюк Микола Федорович

Кузьмин Федір Ількович

Кузьмин Яків Андрійович

Христан Ілько Якович

Боднар Іван Миколайович

Христан Григір

Півторак Михайло

Зубко Олекса

“Гей, терниста доріженька

В'ється круто під гору, -

Ми життя дамо за матір,

За Вкраїну пресвяту”

(Юрій Шкрумеляк, “Січовий похід”).

Австрійське панування: Саджавка в 19 – на початку 20 століття.

Після першого поділу Польщі в 1772 році Саджавка, як і вся Галичина, була окупована Австрійською імперією. Село було підпорядковане Надвірнянській домінії Станиславівського округу новоутвореного Королівства Галіції і Лодомерії.

У 1867 р. було створено Надвірнянський повіт на чолі зі старостою.

Переломним в історії нашого краю став 1848 р., коли австрійський цісар Фердинанд видав указ про скасування панщини в Галичині. Селяни стали рівноправними громадянами Австро-Угорщини. На честь цієї події в центрі Саджавки (біля старої школи) був поставлений пам'ятний хрест і посаджено чотири липи.

У 1857 р. в Саджавці проживало 1963 чол. населення, було 393 га орної землі і 1224 га присадибної. Однак у 60-х роках 19 ст. більш як половина населення села померла від холери. Ще й досі на околиці села є так званий “холерний цвинтар”.

На початку 20 ст. через село прокладено залізницю “Делятин – Коломия”. Перший паровий локомотив проїхав біля села в 1905 році.

У 1912 році зведено церкву Святої Покрови.

У 1910 р. з ініціативи свідомих мешканців засновується Товариство “Січ”, першим головою якого був Іван Данилюк. Члени “Січі” проводили завзяту боротьбу з алкоголізмом. Багато січовиків, а за ними й свідомих селян вступають до товариства “Відродження”, яке очолив парох Саджавки о.Ісидор Бобикевич.

Під час Першої світової війни (1914-1918 рр.) територія Саджавки стала ареною запеклих боїв між російськими та австро-угорськими військами.

У 1918 році Австро-Угорщина, зазнавши поразки в Першій світовій війні, розпалася. Над нашим краєм нависла загроза польської окупації.

Джерело:

Гандзюк Р. “Надвірна. Історичний нарис”. - Івано-Франківськ, 1999.

Просвітня зоря:

Саджавка в 1918 – 1939 рр.

З проголошенням 1 листопада 1918 р. Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) Саджавка оживає, радіє свою державою. На захист молодої держави стала Українська Галицька Армія (УГА). В її лавах воювали проти польських окупантів і добровольці з нашого села.

Однак у вирі боротьби ЗУНР не втрималася. З 1919 р. по 1939 р. Саджавка перебуває під польською займанщиною.

Протягом 1920-их років у селі спостерігається національно-культурне відродження. Відновлює свою діяльність товариство “Січ”, оживає товариство “Просвіта”, яке очолив парох села о. Ісидор Бобикевич. Згодом головою “Просвіти” стає Василь Андрушко.

У 1925 році в Саджавці збудовано першу читальню “Просвіти” в долішньому кінці села. У 1927 році зведено другу читальню. Навколо читалень “Просвіти” гуртується майже вся молодь, що прагнула збагатитися знаннями про свій народ.

Аматорські гуртки, створені при читальнях, давали театральні вистави не лише в Саджавці, але й у Делятині, Надвірній, Коломиї.

При читальнях “Просвіти” засновується жіноче товариство “Союз Українок” (очолила Дарія Андрушко); гурток “Сільського Господаря” (перший голова Михайло Добощук); Спортивне Товариство з ланками копаного м'яча, відбиванки й настільного тенісу; кооперативна крамниця “Прут”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Історія села Саджавк

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок