Головна Головна -> Реферати українською -> Краєзнавство -> Рельєф. У межах Івано-Франківщини

Рельєф. У межах Івано-Франківщини

Назва:
Рельєф. У межах Івано-Франківщини
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,89 KB
Завантажень:
48
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Рельєф. У межах Івано-Франківщини є території з рівнинним і гірським рельєфом. Рівнини охоплюють 2/3 її території в північно-східній частині. Решту площі займають гори Карпати. Межа гір чітко прослідковується по лінії Болехів — Долина — Перегінськ — Солотвино —Надвірна — Яблунів — Косів — Кути.

Територія в загальному плані знижується з північного заходу на південний схід. Найменші абсолютні висоти (140 м над рівнем моря) приурочені до заплави Дністра біля східного кордону області. Рівнини горбисті, густо порізані долинами річок, з абсолютними висотами 300—400 м. В окремих місцях вони перевищують 400 і навіть 500 м.

Найвища точка Івано-Франківщини — в горах Карпатах, якраз на кордоні із Закарпаттям. Це одночасно і найвища вершина України — гора Говерла (2061 м). Розміщена вона в Чорногірському масиві, де вздовж хребта, що розділяє згадані області, є ще три вершини «двотисячниці» (Ребра — 2001 м, Піп Іван (Чорна Гора) – 2022 м і Бребенескул — 2037 м). Більша частина гір має висоти 1000—1500 м над рівнем моря.

Територія області лежить у межах двох великих тектонічних структур: південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи (Волино-Подільської плити) і Карпатської геосинкліналі. Остання в свою чергу сама має досить складну будову. Перш за все, до її складу входить Передкарпатський крайовий прогин із специфічними Зовнішньою і Внутрішньою зонами, а також складчаста область Українських Карпат. У межах Івано-Франківщини більшість дослідників виділяє у Карпатах Скибову (Зовнішню антиклінальну), (Чорно-гірську (Внутрішню антиклінальну), а також Сухівську, Рахівську і Мармароську зони.

Волино-Подільська плита являє собою схил Українського кристалічного щита, її кристалічний фундамент занурений під потужну товщу (до 3000 м) палеозойських і мезозойських відкладів, що мають нахил пластів усього 1—2 град. Палеозойські породи силуру й дивону, що відслоняються в долині Дністра від Устечка (Тернопільська область) до Городниці, представлені вапняками, сланцями, а молодші — червонобарвними пісковиками. З мезозойських відкладів виходять на поверхню по Дністру юрські породи, але найбільшу товщу утворюють вапняки і мегрелі морського походження крейдового періоду. На піднятих ділянках на мезозойських породах залягають морські відклади неогену.

Передкарпатський крайовий прогин є частиною Карпатської альпійської геосинкліналі. Внутрішня зона вкрита потужною товщею (до 7000 м) відкладів крейдового, палеогенового і неогенового періодів. Як правило, всі вони морського походження, в окремих місцях зімнуті в пологі лінійні складки. Зовнішня зона прогину відокремлена від попередньої (Внутрішньої) лінією розломів. Вона має платформену структуру з характерними купо-лоподібними складками і блоковою будовою, що спричинена тектонічними розломами і скидами. Товщина осадочних порід сягає 3000 м. Обидві зони зверху вкриті неогеновими полосами, що складаються з пісковиків, конгломератів, глин, рідше мергелів і вапняків.

Власне карпатська Зовнішня антикліналь на Івано-Франківщині — це підвищення, ускладнене насувами, які утворюють шість скиб типово карпатського простягання. Зокрема, перша Берегова скиба насунута на Внутрішню зону прогину на 20 км. В ядрах антикліналей кожної скиби виступають тверді породи верхньокрейдового періоду, а крила їх складені менш стійкими палеогеновими відкладами.

На Скибову зону з південного заходу насунута Чорногірська з великими лускуватими структурами, утвореними породами крейдового періоду, які в окремих місцях перекриваються палеогеновими.

Найпівденнішу частину області займає Мармароський кристалічний масив. Це єдиний район у Карпатах, де на поверхню виходять найдавніші метаморфічні утворення, покриті осадочним палеозойським та мезозойським чохлом.

Між Чорногірською і Мармароською зонами виділяють Рахівську та Сухівську, які відрізняються від першої складом та віком осадочних порід крейдового періоду мезозойської ери.

Вони покривають майже суцільнім шаром усю територію області. Найменша потужність їх у Карпатах, де в окремих місцях на вершинах вони взагалі відсутні. В міжгірських долинах, а також у Передкарпатті і на Поділлі потужність порід четвертинного періоду сягає 10—15 м і навіть місцями до 30 м. Вони різноманітні за походженням, хоч переважають алювіальні, делювіальні і водно-льодникові.

Загальна характеристика. Достатнє, а в гірських районах надмірне зволоження території області, значне розчленування рельєфу визначили утворення в її межах густої річкової сітки. Озер і боліт дуже мало і, як правило, вони невеликі. Більшість річок області належить до малих, тобто завдовжки від 10 до 100 км. Таких річок нараховують 152, а довших, ніж 100 км — тільки 5.

Вся територія Івано-Франківщини належить до басейну Чорного моря, а саме близько 2/3 площі до Дністра, а 1/3 до басейну притоки Дунаю—Пруту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Рельєф. У межах Івано-Франківщини

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок