Головна Головна -> Реферати українською -> Краєзнавство -> Лікувальне застосування мінеральних вод Буковини при лікуванні шлунка

Лікувальне застосування мінеральних вод Буковини при лікуванні шлунка

Назва:
Лікувальне застосування мінеральних вод Буковини при лікуванні шлунка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
46,16 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 
ВСТУП

В комплексній терапії захворюванню травного каналу велика роль відводиться санаторно-курортному лікуванню – сильному фактору в закріпленні біологічного механізму захисно-пристосованих реакцій організму.

Велика увага приділяється розвитку місцевих курортних баз, що в значній мірі сприяє більш повному практичному використанню джерел мінеральних вод.

Практика показала, а наукові дослідження підтвердили велику ефективність лікування на місцевих курортах, в звичайних кліматичних умовах, так як акліматизація буває довгою і не завжди безхворобною.

Велике розповсюдження в лікуванні виразкової хвороби і хронічного гастриту дістають мінеральні води Буковини. В наш час досліджений хімічний склад більше 100 джерел, розміщених на території Чернівецької області, 20 із яких можуть бути використані для внутрішнього застосування. Експериментальні роботи Е.І. Каленай, О.Д. Гаске (1971) свідчать про зниження секції шлункового соку, вільної соляної кислоти, а також пепсиноутворення під дією сульфатно-алюмінієвої мінеральної води Лунки. В.А. Калугін (1973) підкреслює виражений гальмуючий вплив гідрокарбонатно-натрієвої мінеральної води Брусницька на основні функції шлунка. Е.Г. Самсон, Д.Е.Лук’янчук (1970), В.А. Ліхачев (1970) відмічають стимулюючу дію хлоридно-натрієвої мінеральної води Черешенка на секреторну, кислотоутворюючу і моторну функції шлунка хворих хронічним гастритом. Аналогічні дані в експерименті отримані Е.І. Капекой і Г.А. Дмітрієвой (1970). Благотворний вплив на протіканняя хронічного гастриту дають мінеральні води Дубова роща, Ожевська.

Профілактичний напрямок охорони здоров’я забезчує етапність надання медичної допомоги. При раціональному використанні таких етапів, як стаціонар, поліклініка, курорт, можна добитися в 70% достатньо довгої медичної, а потім, і соціально-трудової реабілітації. Цей показник може бути значно збільшений шляхом застосування в практику раціональних реабілітаційних міроприємств.

В Чернівецькій області організовано реабілітаційне відділення для гастроентерологічних хворих. Використовуються також профілакторії при великих підприємствах, проводиться амбулаторне лікування хворих в гастроентерологічних кабінетах. В комплексі реабілітаційних міроприємств використовується лікування мінеральними водами.

АНАТОМІЯ ШЛУНКА

Шлунок – це м’язовий орган, який являється розширеним відділом травного каналу, розміщується у верхній частині живота, більше в лівій його половині, і є вмістилищем поживних речовин. Ємність шлунка 1-10 л. Із середини шлунок вистелений слизовою оболонкою, яка має повздовжні складки. В слизовій оболонці шлунка розміщено до 5 мільйонів залоз, які виділяють за добу до 1-1,5 літрів шлункового соку. Весь шлунок пронизаний кровоносними судинами та нервами.

Їжа в шлунку затримується на 10-12 год. Для нього характерні механічна і хімічна обробка їжі. Стінки шлунка мають здатність розмикати їжу. Шлункові залози виробляють шлунковий сік, ферменти якого розщеплюють поживні речовини. Шлунковий сік, ферменти якого розщеплюють поживні речовини. Шлунковий сік містить соляну кислоту, яка має значення в травленні, а також згубно діє на мікробів, які потрапляють в шлунок із їжею, і фермент пепсин, під дією якого проходить початкове розщеплення білків. Слиз, який виділяють особливі залози, захищає слизову оболонку шлунка від механічних пошкоджень і дії кислого шлункового соку.

В шлунку, який вміщує від 1,5 до 3 літрів рідини, їжа весь час переміщується, поступово переходить від вхідної частини через дно і тіло шлунка до вихідної його частини. Переміщування їжі і її проходження забезпечується мускулатурою шлунка.

Із шлунка харчова маса поступає в початковий відділ тонкого кишечника – дванадцятипалу кишку.

Шлунковий сік новонародженого містить ферменти, молочну та соляну кислоти і кухонну сіль, які звичайно є і в дорослих. У шлунковому вмісті дітей грудного віку знаходять сичужний фермент (лабфермант, хамазин), який має велике значення для перетравлювання молочних білків. Активність лабферменту наростає протягом першого року життя дитини.

Активність пепсину, який розщеплює гідролітично більшість альбумінів до альбумоз і пептонів, значною мірою залежить від стану здоров’я дитини, індивідуальних особливостей її організму, способу вигодовування та інших факторів.

Ліпоза шлунка, активована соляною кислотою, відзначається у дітей особливістю розщеплювати тільки добре емульсований жир, особливо жир молока. Активність ліпози наростає з віком дитини і зазнає впливу всіх ендо- та екзогенних перелічених вище факторів, так само як і інші ферменти травлення. У шлунку близько 25% емульсованих жирів їжі розщеплюється до гліцерину і жирних кислот.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18 



Реферат на тему: Лікувальне застосування мінеральних вод Буковини при лікуванні шлунка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок