Головна Головна -> Реферати українською -> Краєзнавство -> Селянські громади в Україні. Громадське життя і звичаї українського села в другій половині ХІХ ст. – першій половині ХХ ст.

Селянські громади в Україні. Громадське життя і звичаї українського села в другій половині ХІХ ст. – першій половині ХХ ст.

Назва:
Селянські громади в Україні. Громадське життя і звичаї українського села в другій половині ХІХ ст. – першій половині ХХ ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,29 KB
Завантажень:
327
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
РЕФЕРАТ
на тему:
Селянські громади в Україні. Громадське життя і звичаї українського села в другій половині ХІХ ст. – першій половині ХХ ст.


ПЛАН
1. Селянські громади як форма місцевого самоврядування
2. Особливості організації та функції селянських громад в Україні ХІХ – поч. ХХ ст.
3. Сільська громада та звичаєве право
4. Громадське дозвілля та етикет
5. Календарні свята й обряди українського села ХІХ ст.
Список використаної літератури


1. Селянські громади як форма місцевого самоврядування
Історично склалося так, що на кін. ХІХ ст. територія України перебувала в складі Російської імперії, а відтак тут було введено одноманітну для всієї держави систему державного устрою та управління. Т.ч., на сер. XIX ст. було знищено залишки колишнього автономного устрою України.Визначальну роль для формування органів управління та самоуправління на місцях (їх реформування), тобто в губерніях та повітах, відіграли т.з. реформи, проведені в Російській імперії в другій половині XIX ст., зокрема земська реформа та реформа міського самоуправління.
Особливу роль відіграла т.з. селянська реформа 1861 р.,оскільки вона торкнулась основ тодішнього селянського укладу та спричинила до появи нової станової самоорганізації селян, які складали переважну більшість населення України та Миргородського повіту зокрема. Так, на 1 січня 1896 р. населення Миргородського повіту (без міста) складало 160672 жителі, з них 55408 селян та 86067 - колишніх козаків.
Беручи до уваги той факт, що до 1905 р. Росія була абсолютною монархією і населення фактично не брало участі в державній владі, введення земського та міського самоуправління стало, по-суті, першою виборною структурною ланкою в бюрократичній системі державного устрою Російської імперії. Сама участь місцевого населення у самоврядуванні виявилась в формі т.з. станових представництв, земських установ та органів міського самоуправління. Т.ч., неможливо скласти вірне уявлення про історичні процеси, які відбувались в к. ХІХ - на поч. ХХ ст. в Україні та на Миргородщині, не ознайомившись з державною системою управління і, зокрема, з місцевими органами управління та самоуправління.
Тим більше, що на кін. XIX ст. припадають помітні зміни як в самій структурі цих органів, так і в їх повноваженнях. На жаль, в радянський період питанню дослідження органів місцевого управління та самоуправління кінця XIX - поч. XX ст. було приділено надто мало уваги, а класовий підхід заважав навіть тим небагатьом дослідникам об'єктивно поглянути на проблему. Слова В.І.Ульянова (Леніна) про те, що Російська імперія була тюрмою народів автоматично ставили органи управління та самоуправління Російської імперії в розряд реакційних, станових органів з перевагою в них буржуазії та дворянства. Тому основні монографічні дослідження з проблеми системи державної та місцевої влади в Російській імперії кінця XIX - поч. XX ст. побачили світ до жовтня 1917р. Це праці Безобразова "Государство и общество. Управление, самоуправление и судебная власть", Свешникова "Основы и пределы самоуправления", Градовського "Системы местного управлення на Западе Европы и в России", Грибовського "Государственное устройство и управление Российской империи", в яких також вказувалось на всі недоліки тодішньої системи державного та місцевого управління та самоуправління. На жаль, після т.з. "культурної революції" ми маємо нині обмежену можливість користуватися цими справді унікальними виданнями.
2. Особливості організації та функції селянських громад
в Україні ХІХ – поч.ХХ ст.
Станова організація селян як найнижча ланка управління та самоуправління була уодноманітнена в Російській імперії після реформ 60-х рр. XIX ст. Діяла вона лише в межах волості. Органами станової організації селян були: сільський сход, сільський староста, волосний сход, волосний старшина, волосне правління, волосний суд.
Першою і найнижчою ланкою станової організації селян була сільська громада як громадська, адміністративна і господарська одиниця.
Сільська громада була створена в державних селах у 1837 р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Селянські громади в Україні. Громадське життя і звичаї українського села в другій половині ХІХ ст. – першій половині ХХ ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок