Головна Головна -> Реферати українською -> Краєзнавство -> Троєщина – мій район (Деснянський район Києва)

Троєщина – мій район (Деснянський район Києва)

Назва:
Троєщина – мій район (Деснянський район Києва)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,15 KB
Завантажень:
395
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Троєщина – мій район (Деснянський район Києва)


Короткий історичний нарис.
Землі , на яких розташувався Деснянський район міста Києва , мають давню історію.
За часів середньовіччя Київ був містом-фортецею, тому в системі оборонних споруд неабияку роль відігравали укріплені навколишні містечка. На півночі маячів Вишгород, на заході — Белгород, на півдні — Трипілля, на сході — Вигурівщина, що лежала на північ від Воскресенської Слобідки, біля річки Чорторий (Десьонка).
Село Вигурівщина має дуже давнє походження і колись називалось Милославичі. Перша згадка про село “ Мирославскоє” була дана в Іпатієвському літописі під 1151 роком .Через 4 роки (1155) між Вигурівщиною та Троєщиною було почато будівництво князем Юрієм Долгоруким заміської резиденції «Рай» , але в 1158 резиденція була розграбована.
В 1396 році село згадується в поїздці литовського князя : «За Дніпро у лови …», де він тяжко захворів після отруєння на бенкеті. Милославичі згадуються також у 1503 році у грамоті великого князя Олександра київському воєводі , в опису Київського замку 1545 і 1552 років як «Село Замкове , на Днепре… Милославцы ».
В 1607 році Село Милославичі переходить у користування Станіслава Вигури , управителя Київським замком. Через два роки після придбання знищеного села Милославичі Вигура розпочинає будівництво маєтку . В 1623 Станіслав Вигура передає маєток в користування своєму племіннику . В цей час село Милославичі перейменовується на Вигурівщину за ім’ям власника . Звичайно це не єдина версія виникнення цієї назви, різні документи та факти все більш заплутують дослідників , але версія на користь Яна Вигури найімовірніша. У 1654 році Вигурівщина передається у власність Золотоверхому монастирю, що було юридично закріплено універсалом Богдана Хмельницького 1724 року. Зараз від топоніму «вигурівщина »залишилася лише назва залізничної зупинки .
За сучасним генеральним планом Києва на території Північного Лівобережжя , куди входили обидва села Вигурівщина і Троєщина , передбачалось збудувати єдиний масив. Замовник цього проекту очевидно задля економії , дав коротке найменування всьому району - «Троєщина».
Щодо Троєщини, то її історія нараховує кілька тисячоліть . Поблизу села виявлено поселення доби неоліту, трипільської культури, епохи бронзи.
В XVI столітті., коли села Троєщина ще не існувало, місцевість ця мала назву «Чурилівщина», «грунт Троїцький», бо належала
Троїцькому Больничному монастиреві Києво-Печерської Лаври. Звідси и назва села, яке на початку XIX ст. навіть мало назву «Троїцьке». Воно, найвірогідніше, виникло в XVII ст., в цей час з'являється і назва «Троєщина». Як доказ можна навести уривок з грамоти царя Федора Олексійовича 1680 р. Больницькому монастиреві, підтверджену грамотою Петра I 1720 р.: «... повелели в подтверждение прежним жаловальным грамматам Отца Нашего... владеть на сей стороне
Днепра в Киевском Уезде... Деревнею словущею Троетчина...». (1)
Землі ці постійно були предметом сутичок між Троїцьким монастирем та жителями Вигурівщини. Як засвідчують архівні джерела, ще на початку XVI ст. воєвода Немирович розбирав таку чвару. Через те, за наказом Б. Хмельницького в 1657 р. полковник Київський В. Дворецький провів «обмеження» Вигурівщини (тобто визначив межі села), в 1704 р., за наказом митрополита В. Ясинського, комісія знову вирішувала справу щодо цього, рішення її в 1712 р. стверджено гетьманом Скоропадським.
Адміністративно ця територія до 1471 р. входила до складу Київського князівства, потім до Київського воєводства Литовсько-Польської держави, після визвольної війни 1648—1657 рр.— до складу Київської, а з 1736 р.— Гоголівської сотень Київського полку, з 1782 року — до Київського намісництва.
3 1802 до 1902 рр. Вигурівщина та Троєщина входили до складу Броварської, а з 1903 по 1923 рр.— Микільсько-Слобідської волості Остерського повіту Чернігівської губернії.
Київська сотня відрізнялася від інших сотень Київського полку, як і всієї України, тим, що була володінням київських монастирів: 95,6 % усіх населених пунктів та 92,58 % усіх дворів в сотні належали монастирям.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Троєщина – мій район (Деснянський район Києва)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок