Головна Головна -> Реферати українською -> Краєзнавство -> Балинці – моє село.

Балинці – моє село.

Назва:
Балинці – моє село.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,57 KB
Завантажень:
288
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему:
Балинці – моє село.


Балинці – село, центр сільської ради. Розташовані в долині річки Чорнявої, за 35км від районного центру. Населення – 1506 чоловік. Сільраді підпорядковані села Бучачки і Трофанівка.
На території Балинців зустрічаються знахідки часів Київської Русі. За народними переказами, Балинці засновано у 13-14ст. Тоді село мало назву „Балканський хутір” (від слова „балка”). Це припущення підтверджується тим, що навіть і досі на околиці села збереглися рештки земляних укріплень, де знаходиться посуд тих часів. Перша письмова згадка про Балинці належить до 1462р. Село згадується й пізніше в 1483 та 1495рр. В цей час Балинці були власністю галицького судді.
Масове закріпачення селян і загарбання земель феодалами призводило до зменшення селянських наділів. Якщо наприкінці 15ст і в середині 16ст селянський наділ у середньому становив Ѕ лану, то в 17ст. він зменшився до ј лану. 54% селянських господарств були малоземельні, а 21,8% - безземельні. У шляхетських і церковних маєтках панщина тривала до 5 – 6 днів на тиждень. Селян позбавили права виходу з громади. Крім панщини, вони сплачували різні грошові побори на користь феодала й держави.
Важкий феодально-кріпосницький гніт доповнювався жорстокими національно-релігійними утисками. Польські феодали намагалися силоміць ополячити населення Балинців шляхом „навернення” їх у католицьку віру. З цією метою вони заснували у Гвіздці римсько-католицьку парафію, яка поширювала свій вплив і на Балинці. Але завдяки стійкості селян процес ополячування відбувався дуже повільно. У 1870р. з 1364 чоловік населення, яке проживало в Балинцях і Трофанівці, римо-католиків було лише 21 чоловік. Посилення соціального й національного гніту загострювало визвольну боротьбу трудящих. Під впливом агітації посланців Б.Хмельницького селяни Балинців гуртувались в озброєні загони. У 1648 році, коли селянсько-козацькі війська здійснювали похід на Львів, селяни Балинців разом з повстанцями інших сіл напали на маєток поміщика в селі Кулачківцях, спалили його , а майно розподілили між собою. З роками поглибився процес зубожіння трудящих, зросло число безземельних і безкінних господарств. У 40-х роках 18ст. на 465 дворів припадало лише 30 коней і 192 воли.
Все це стало причиною нового піднесення класової боротьби. В 1743-1744рр через Балинці переходив загін Олекси Довбуша. Мешканці села охоче постачали опришкам продовольство, створювали їм умови для перепочинку, повідомляли про засідки ворога і розташування каральних загонів.
За часів австрійського поневолення становище селян Балинців не поліпшилося. Крім важких феодальних повинностей, вони платили до 50% різних видів податків – на утримання церкви, сільського писаря, забудівлі тощо. Один лише поземельний податок поглинав у селян 10% їхнього прибутку.
У 1809р селяни Балинців відмовилися відробляти панщину. У відповідь власниця села шляхтянка А. Анжинська вчинила над кріпаками масову екзекуцію.
Не принесло селянам полегшення й скасування кріпосного права. Селяни втратили сервітути. Переважна частина земель залишилось у руках поміщика, церкви і куркулів. За переписом 1870р в Балинцях разом із присілком Трофанівкою проживало 1945 чоловік, їм належало 92 морги орної землі і лук, 158 моргів пасовищ, 7 моргів лісу. А тим часом поміщики Агопсовичі а також церква мали 598 моргів орної землі, 13 моргів пасовищ, 11 моргів сіножатей та 81 морг лісу.
У пореформений період селяни виступали не тільки проти своїх поміщиків, вони вимагали від австрійських властей відкрити українські школи і бібліотеки для трудящих, вшановувати пам’ять видатних діячів української культури. Під тиском народних мас у 1852р Уряд змушений був дозволити Балинцях тривіальну (трикласну) школу з українською мовою викладання. Проте її відвідувало дуже мало селянських дітей. Про безпросвітну темряву населення свідчить той факт, що наприкінці 19ст. в Балинцях згнила через недогляд цінна бібліотека, зібрана покійним священником Никоновичем .
Весною 1910р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Балинці – моє село.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок